З найдавніших часів люди вели торгівлю. Спочатку між окремими поселеннями, а пізніше – цілими регіонами. З розвитком обробної промисловості і технологічними революціями виробництво товарів значною мірою спрощено. З’явилася потреба в освоєнні нових закордонних ринків збуту, міжнародному поділі праці й капіталу. Над цими проблемами намагалися розмірковувати багато філософи та економісти, але першим чітко сформулювати свою концепцію вдалося Адаму Сміту. Він першим визначив поняття абсолютної переваги. Це дало поштовх до розвитку інших концепцій. Наприклад, таких як порівняльну перевагу. Пізніше вона лягла в основу знаменитої теорії Хекшера-Оліна і теорії конкурентних переваг Портера. Нова теорія А. Сміта заклала основи для вивчення міжнародної торгівлі і подарувала ключ до розуміння принципів міжнародної конкуренції.
Поняття абсолютної переваги
Термін використовують при аналізі причин виникнення міжнародної торгівлі і принципів економічної взаємодії між країнами. В економіці абсолютна перевага – це можливість однієї організації, підприємця або країни виробляти суспільні блага (товари або послуги) у великих обсягах порівняно з іншими. При цьому витративши таку ж кількість виробничих ресурсів. Оцінюється ефективність абсолютної переваги за допомогою товарної вигоди. Кожен суб’єкт торгівлі, будь-то підприємство або країна, прагне розвинути свої переваги – це один з основоположних принципів економіки.
Фактори
Будь-яка перевага базується на володінні суб’єктом торгівлі певних переваг. Таких як:
- унікальність клімату;
- великі запаси природних ресурсів;
- широкі трудові ресурси.
Наявність одного єдиного абсолютного переваги – це можливість для суб’єкта торгівлі стати фактично монополістом у своїй галузі в певному регіоні. Якщо воно знаходиться «в руках» однієї країни, то автоматично дає право отримати міжнародну спеціалізацію на глобальному ринку в одній з торгових сфер.
Теорія А. Сміта
“Піонером” у вивченні абсолютних переваг вважається Адам Сміт. В одній із своїх праць з економіки «Дослідження природи та причин багатства народів» він одним з перших зробив припущення про те, що справжнє багатство кожної країни укладено в товарах і послугах, які доступні громадянам. Він припустив, що країна має перевагу перед іншими країнами, якщо володіє достатніми людськими ресурсами, особливими природними умовами та сировиною для виробництва товарів. Це дозволяє їй випускати на міжнародний ринок більш дешевий товар порівняно з країнами-конкурентами.
Сміт вважав, що в умовах глобального ринку країнам вигідно купувати товар у інших країн, які мають перевагу. При цьому розвивати свої переваги перед іншими країнами. Наприклад, Росії вигідно продавати газ, а закуповувати кави у Бразилії. Так як наша країна має абсолютну перевагу в торгівлі сировиною, всім іншим країнам вигідно купувати газ у Росії. Але вирощування кави в Росії практично неможливо. Зате кліматичні умови Бразилії дозволяють їй використовувати свою абсолютну перевагу при експорті кавових зерен. З цього випливає, що для нашої країни вигідніше купувати каву в Бразилії.
Способи отримання переваги країнами
В теорії А. Сміта виділяються два способи:
- Трудомісткість – дешеве виробництво продуктів. Для вимірювання беруть тимчасові витрати на одну одиницю виробленого товару.
- Висока продуктивність, демонстрована при створенні товару в одній країні порівняно з іншою. Враховується як кількість виробленого товару за одиницю часу.
Теорія порівняльних переваг Рікардо
Головною вадою теорії абсолютних переваг А.сміта є відсутність пояснень з питання участі в глобальній торгівлі країн, які не володіють жодними перевагами”. Це умова врахував у своїй теорії Давид Рікардо.
У своїй праці «Початок політичної економії і оподаткування» автор розглядає ситуацію, при якій якась країна має абсолютні переваги у виробництві всіх товарів, і порівняв її з країною Б, не має абсолютних переваг.
В результаті Рікардо зробив висновок про те, що країна Б має проаналізувати всі свої переваги і вибрати для участі в міжнародній торгівлі певний продукт. Який має найменшу відставання в ефективності виробництва від товару, виробленого в країні А. Це називається найменше відносне (порівняльне) перевага, і від абсолютного воно відрізняється ступенем витрат на виробництво товару.
Крім цього, Рікардо виділяє і другу категорію порівняльного “гідності”. Якщо країна А має абсолютну перевагу у виробництві певного товару Т за рахунок швидкості (в 2 рази вище, ніж у країні Б), і в 3 рази швидше виробляє товар Т2, ніж країна Б. країні Б варто виробляти товар А, так як різниця в ефективності виробництва між товарами між країнами нижче. Це явище називається найбільше відносне перевагою, і від абсолютного його відрізняє найменша різниця в швидкості виробництва товарів.
“Гідності” Росії
Станом на 2017-2018 рік Росія займає 11-е місце в загальносвітовому рейтингу експортерів. Високих показників дозволяє досягти ряд абсолютних переваг, якими країна має.
Теорія Портера
Концепція абсолютних переваг країни заклала основу для розвитку інших економічних теорій міжнародної торгівлі. Однією з таких є теорія конкурентних переваг, запропонована М. Портером. У 20-му столітті стався технологічний бум, який надав країнам, що не мають ніяких абсолютних переваг, можливість отримати їх завдяки своїй економічній стратегії. В якості об’єкта для вивчення він запропонував взяти не цілу країну, а зосередитися на виробництвах.
У своїй теорії Портер запропонував наступні способи досягнення країнами конкурентних переваг:
- факторні умови – трудові та природні ресурси, професіоналізм співробітників та інфраструктура підприємства;
- рівень попиту на певну продукцію;
- стан підтримуючих галузей – наявність постачальників;
- рівень конкуренції в галузі.
Теорія Познера
У своїй теорії технологічного розриву М. Познер стверджує, що абсолютна перевага – це результат технологічного розвитку однієї з країн порівняно з іншими. Автор припустив, що перевагу отримає країна, що знаходиться на більш високому рівні технічного розвитку при рівних умовах з іншими країнами. Технічний прогрес здатний знизити витрати виробництва і забезпечити конкурентну перевагу перед іншими країнами.
