Приміщення санітарних вузлів облаштовуються в залежності від розмірів квартири. В даний час виділяють два варіанти таких приміщень. Зазначимо суміщений санітарний вузол, окрему вбиральню і вузол-блок ванної кімнати.

Ванною кімнатою є приміщення, яке передбачає розміщення умивальника і ванни. Також в ній може бути поставлений душовий піддон. Вбиральня є приміщенням, яке розраховане на установку унітазу. Сучасні санітарні вузли припускають установку в них унітазу, умивальника, ванни.

Теоретичні аспекти

Застосовуються вони в більшій мірі в однокімнатних квартирах. Власники таких ванних кімнат передбачають можливість установки в них пральної машини.

При наявності достатньої вільної площі можливе використання розширеного складу обладнання в санітарній кімнаті. Якщо відсутнє гаряче водопостачання у ваному приміщенні, в такому разі необхідно передбачити місце для монтажу водогрійного елемента.

Монтаж і особливості

Санітарні вузли — це приміщення, в яких є прилади, необхідні людині для особистої гігієни. Поєднаними називають такий варіант кімнати, в якому встановлений і умивальник і унітаз. Розміщують їх найчастіше уздовж однієї стіни, щоб спростити монтаж трубопроводу.

Санітарно-технічний вузол передбачає встановлення витяжної вентиляції, а також опалювальних приладів. Зокрема, їм виступає електричний полотенцесушитель.

Санітарні вузли громадських будівель оснащуються додатковим обладнанням: настінними поличками, бумагодержателями, мильницями, туалетними навісними шафами з дзеркалом, гачками для одягу та сумок, світильниками. Додатково вони оснащуються ємностями для брудної білизни, паперу, шторкою для ванни.

В даний час в будівництві застосовують ефективний метод — громадські санітарні вузли монтують з використанням великих елементів заводського виготовлення:

  • панелей;

  • санітарно-технічних блоків;

  • кабін із гіпсокартону;

  • синтетичних матеріалів (полістиролу, пластиків).

В деяких підприємствах побутового обслуговування (їдалень, кафе, ресторанах) крім типових санітарних приладів, додатково встановлюють поливальні крани для миття приміщення, ємності для дозованої подачі мила.

Особливості обробки

Санітарні вузли громадських будівель намагаються обладнати витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, що гарантує стабільний повітрообмін. Огороджувальні конструкції в таких приміщеннях виготовляють з водостійких матеріалів, які спрощують їх обслуговування (миття і прибирання). В підлогах передбачається гідроізоляція. А для їх обробки вибирають пластикові або керамічні плитки. Стіни оформляють олійною фарбою, облицьовують різними елементами: керамікою, пластиком, деревно волокнистих панелями, синтетичною плівкою.

Дивіться також:  Історія походження прізвища Кутузов

Вимоги до вентиляції

Під облицюванням приховують основні вузли і деталі. Санітарно-технічні вимоги і норми розроблені для кімнат гігієни у житлових будинках. Зокрема, повинна монтуватися витяжна вентиляція з природним відведенням повітря з приміщення. Приплив через ґрати (підлоги) повинна бути не менше 0,02 м2, через зазори під дверима не менше 0,03 м2. Важливим моментом є монтаж дверей так, щоб вони виходили назовні.

Санітарно-технічні прилади

Це пристрої, які забезпечують санітарний благоустрій громадських, комунальних, житлових підприємств, будівель. Санітарні вузли включають в себе такі важливі прилади:

  • умивальники, душові піддони, які розміщуються у ваннах, умивальниках, душових приміщеннях;

  • унітази підлогові чаші, пісуари, які потрібні для вбиралень та туалетних;

  • мийки, раковини, які монтують в буфетах, кухнях, їдальнях.

Санітарно-технічні прилади з додатковою арматурою направляють у вигляді комплектів на будівельні об’єкти з урахуванням інтер’єру приміщення.

Особливості планування

Як проводиться ремонт санітарних вузлів? Для оформлення ванної кімнати необхідний особливий підхід на етапі проектування. Після того, як ремонт буде завершено, складно буде перенести сантехніку. Саме тому бажано продумати найменші деталі ванної кімнати, врахувавши кілька найважливіших моментів:

  • кількість осіб в сім’ї;

  • періодичність використання санвузла;

  • наявність людей похилого віку;

  • установка спеціального обладнання;

  • розташування вентиляційних коробів;

  • кількість і розміщення стояків;

  • схему інженерних комунікацій.

При бажанні можна збільшити площу санітарної кімнати, об’єднавши санвузол і ванну. Перш ніж приступати до подібних дій, необхідно попередньо узгодити свої дії з органами влади. Також потрібно розуміти, що подібні дії припускають істотні фінансові вкладення.

Як правильно і раціонально облаштувати санітарний вузол? Визначення площі приміщення — це перший етап. Знаючи, які розміри кімнати, можна виділяти місце під душову, унітаз, раковину.

В даний час на ринку представлено безліч душових кабінок, установка яких дозволяє вносити в обстановку елемент сучасності. Стіни у ванній кімнаті можна декорувати не тільки пластиковими панелями або керамічною плиткою, але і мозаїчними панелями.

Дивіться також:  Лазні в Хімках: короткий опис

Простір, який при цьому буде вивільнено, цілком підійде під установку пральної машини. Відкритий простір дає можливість додати в приміщення комфорту, завершивши образ маленьким м’яким пуфом. Якщо в планах поява новонародженого, бажано виділити у ванній кімнаті місце і для невеликого пеленального столика.

Або роздільний санвузол суміщений

Це питання постає у власників невеликих квартир. Перегородка між ванною кімнатою і туалетом не дозволяє їм купувати сучасні кутові ванни з гідромасажем, ставити зручні шафи, вносити в приміщення затишок і гармонію.

Саме тому багато хто намагається позбутися цієї перегородки, організувавши суміщений санітарний вузол у своїй квартирі. Простір, яке спочатку було дверним прорізом, закривається гіпсокартоном, після фіксації на стіни декоративних панелей в ньому можна розмістити пральну машину. Дзеркала на стінах — це відмінне рішення для візуального розширення простору у ванній кімнаті. Такий же ефект можна отримати, якщо використовувати пастельні відтінки і якісне освітлення.

Дизайнери вважають оптимальним рішенням об’єднання двох маленьких кімнат в одне просторе приміщення для особистої гігієни.

Цікаве рішення

У будинках старої планування під санвузол відводилося не більше 3 м2. Такі скромні габарити зобов’язували власника раціонально використовувати кожен сантиметр наявної площі. При правильній розстановці пріоритетом, виборі якісної сантехніки, меблів, цілком можна створювати функціональний і гармонійний образ в приміщенні.

Краще підбирати невелику душову кабінку, щоб залишилося місце для унітазу. Цікавим рішенням і способом раціонального використання вільного простору є кріплення навісних шафок під лазневі приналежності.

Комунікації в такому випадку бажано розміщувати в стіні, включаючи і крани.

Лінійне розміщення елементів

Такий дизайнерський прийом є оптимальним для візуального розширення простору. В якості основних переваг такого прийому можна зазначити розташування умивальника. Його можна зробити одним з найкрасивіших предметів сантехніки. Душова кабінка буде приховано за стінкою, вхід у неї не преграждается унітазом. Мінусом лінійного розміщення є незручність розміщення рушникосушки, тому багато хто просто відмовляються від нього.

Дивіться також:  Вайолет Хармон: цікаві відомості про персонажа

Поради дизайнерів

В даний час оформлення санвузли власники нерухомості приділяють пильну увагу. Такий інтерес не випадковий, адже в гігієнічної кімнаті люди проводять достатньо часу, мріють про розслаблення після складного трудового дня. Враховуючи, що багато ванні кімнати і туалети мають досить скромні розміри, виникає необхідність підбору такого дизайнерського рішення, при якому б можна було мінімальної площі поместись максимально комфортно різні предмети сантехніки.

Поєднання санвузли стає звичним явищем. Дизайнери застосовують різні інтер’єрні напрямки: мінімалізм, хай-тек, японську класику. Такі стилі дають можливість надавати приміщенню не тільки естетичний вигляд, але і раціонально використовувати кожен сантиметр наявного простору. Для хай-тека характерне застосування підвісної сантехніки (раковин, унітазу), установка душової кабіни. Предмети повинні бути з чіткими геометричними лініями, без різьблених ручок, відкритих полиць. Бажано поєднання двох кольорів для освітлення підбирають прямокутні бра і невеликі стельові світильники.

Популярність набирає і японська класика. Для цього стилю характерна нейтральна колірна гама, натуральні матеріали для обробки стін і підлоги. Наприклад, можна стіну вздовж душової кабіни оформити панно з сакурою. Комунікації при цьому повинні бути заховані в стіну, а сантехніка розташовується в одну лінію.