Види струму
В першу чергу струми розрізняють по поведінці носіїв заряду у часі.
- Постійним називають струм, що не змінює ні величину (силу), ні напрямок переміщення частинок. Це найпростіший варіант переміщення заряджених частинок, і з нього завжди починають вивчення електричного струму.
- У змінного струму ці параметри змінюються в часі. В основі його генерування лежить явище електромагнітної індукції, що виникає в замкнутому контурі, завдяки зміні (обертання) магнітного поля. Електричне поле в цьому випадку періодично змінює вектор напруженості на протилежний. Відповідно, змінюються знаки потенціалів, а величина їх проходить від “плюса” до “мінуса” всі проміжні значення, в тому числі і нульове. В результаті цього явища впорядкований рух заряджених частинок весь час змінює напрямок. Величина такого струму коливається (зазвичай синусоїдально, тобто гармонійно) від максимуму до мінімуму. Змінний струм має таку важливу характеристику швидкості цих коливань, як частота – кількість повних циклів зміни в секунду.
Крім цієї найважливішої класифікації, відмінності між струмами можна проводити і по такому критерію, як характер руху носіїв заряду по відношенню до середовища, в якій струм поширюється.
