Гримаси долі
Дві жінки, колись любили одного чоловіка і намагалися поділити його, продовжують це робити і після його смерті, живучи в одній квартирі. Сталося це якось само собою: Катя після смерті чоловіка почала пити і продавала його речі, щоб добути грошей на випивку. Єдиною людиною, якій потрібні були ці старі нагадування про минуле, була Валентина. Коли рухоме майно закінчилося, Катя приступила до продажу нерухомості (квартири). Валентина її купила.
Так вони стали жити разом. Їх об’єднують спільні спогади, почуття і можливість повертатися кожен рік в минуле, оскільки саме в день народження Валентини (в 1992 році) її Валя пішов з життя. Тому це були не стільки іменини, скільки поминки, хоча ніхто в цьому не зізнавався.
Однак у 60-й день народження Валентини було зроблено безліч визнань, які до цього замовчувалися. Наприклад, про те саме лист, з якого Валентин дізнався про поїздку своєї коханої у Владивосток. Його написала Катя. Втім, визнання нічого не змінило: Валентина давно здогадалася про все і навіть зрозуміла свою нинішню сусідку – заради кохання можна і не на таке піти…
