Кіно на один або два рази
Фільм “Гра на виживання” відгуки має посередні ще й через те, що, на думку респондентів, на перший план у картині вийшла атмосфера: безперервний дощ, важкі й похмурі локації, імпульсивна і тривожне музичний супровід. Всі складові укупі викликають у людей зі слабкими нервами глядачів майже психоз, а затятих шанувальників жанру налаштовують на мінорну хвилю, очікування раптовості.
Згідно відгуками кінокритиків, “Гра на виживання” – це трилер на один або два перегляду. Як не найгірший жанровий зразок він тримає глядацьку аудиторію в напрузі, але хватка, на жаль, не сталева. Але однозначно негативно оцінити фільм не дозволяють оригінальні задумки сценариста Еллісона Барнетта і сюжетні повороти, від яких глядач не зможе банально заснути в кінотеатрі.
Враження одного дня
Глядачі у відгуках про “Грі на виживання” були не менш категоричні. За абсолютним думку більшості, в стрічці не акцентовано увагу на почуттях та психологічне підґрунтя вчинків. Протягом 91 хвилини хронометражу Аманда Сейфрід в образі Джилл бігає по пересіченій місцевості, а її персонажем рухає страх. По суті, картина є демонстрацією враження одного дня героїні, яка страждає від загострення параноїдального розладу особистості, і створена так, як ніби до цього не було жодного фільму про мінливості зміненої свідомості.
Постановник по максимуму використовує всі можливі жанрові прийоми, згущуючи страхи героїні по мірі настання темряви настільки, що в момент кульмінації в кіно практично не залишається повітря і світла. Розв’язку історії дізнатися, звичайно, цікаво, але майже неважливо. Адже вигадала Джилл маніяка чи ні, дивитися фільм про те, наскільки дівчина боїться чоловіків, можна практично на одному диханні.
