В хоррор-стилі
При цьому не можна назвати ключовою проблемою фільму бездарну режисуру. Швидше, всьому виною невдалий вибір молодого актора, який не володіє потужною харизмою. Джеремі Ірвін (“Відплата”, “Бойовий кінь”) у проекті Леонетті вражає лише фізичними даними і підтягнутою фігурою, яку встигає продемонструвати, коли персонаж Дугласа змушує його героя оголитися. Молодий британський виконавець був відкритий великим Спілбергом, він дуже затребуваний, але харизми і майстерності у нього в рази менше, ніж у навченого досвідом Дугласа. Тому в стрічці він сприймається як нещасний кролик, у якого прорізаються зуби, коли того вимагає сценарій.
Як стверджують автори відгуків, “Гру на виживання” насилу можна додивитися до фіналу, і заключна частина вже сприймається не як вбрана кульмінація, а скоріше як необов’язковий епілог в хоррор-стилі. У стрічці дуже мало персонажів і потенційних ситуацій, в яких герої могли б виявитися, якщо не припинять свою “війну”. Нудним дія не назвеш, але особливо захоплюючим теж. Тому з усієї картини запам’ятовується лише традиційно чудовий Майкл Дуглас.
