Сюртук — це видовжений предмет чоловічого гардероба, доходить по довжині приблизно до коліна. Найчастіше він приталений. Більше всього схожий сюртук на чоловічий піджак.
Саме значення слова “сюртук” походить від французького surtout — “особливий”.
Цей предмет одягу перебував у широкому ужитку в кінці XIX століття, вважався основною частиною елегантного чоловічого костюма. Сюртук — це деталь гардеробу, яка, як правило, поєднувався з жилетом і високими брюками (або зі спеціальними видовженими панталонами з застібкою на гудзиках для більш консервативного стилю).
Сюртук міг бути однобортним, так і двобортним, зазвичай з відкладним коміром. Відмітний елемент: гудзики, доходили тільки до талії.
Історія появи
Перше знайомство з сюртуком — це кінець 18 – початок 19 століття. Цей предмет одягу прийшов в Росію з Європи, де виконував функції плаща. З часом сюртуки міцно увійшли в моду і носилися представниками різних станів.
Саме цей одяг вважається родоначальником іншого верхнього чоловічого одягу (фрак, смокінг, пальто та інше).
Довжина, форма рукавів та інші деталі змінювалися в залежності від віянь моди. Також сюртук міг бути частиною форменого одягу для чиновників (так звані “мундирные сюртуки”).
Цікаві подробиці
Сюртук — це предмет одягу, який міг бути пошитий з самих різних матеріалів, як правило, в залежності від вартості та призначення. Самими популярними вважалися:
- камлот (дорогий матеріал з вовни верблюда або ангори);
- шалон (легка вовняна тканина з діагональним візерунком);
- казинет (вовняна або бавовняна тканина).
Колір сюртука також мав значення: якщо на початку XIX століття такий предмет гардеробу міг бути яскравого, зеленого або червоного відтінку, то пізніше він став більш консервативним, в моду увійшли темно-сірий, насичено-синій кольори.
Характерно прикраса декоративними гудзиками (зазвичай з металу або перламутру) на рівні талії.