Поняття стратегії
Сьогодні студентам економічних, соціологічних і політологічних спеціальностей для того, щоб відповісти на питання: «Дайте визначення поняттям стратегія прискорення», достатньо вказати на комплекс дій, що сприяють підвищенню активності ділової, фінансової та організаційної сферах, розробці відповідної політики, створення мотиваційних важелів та соціальної культури, спрямованих на максимальне досягнення наміченого результату. У наш час ці поняття вже розглядаються не тільки в розрізі державного управління, але і як найважливіша частина менеджменту в окремо взятих організаціях.
Зрозуміло, що в часи перебудови і зараз повинні використовуватися різні важелі стратегії. Прискорення тоді – це проголошений мотиваційний гасло Горбачова. Сьогодні такий термін застосовується набагато ширше, аж до сфери інформаційних технологій і програмного забезпечення.
Саме поняття має різні трактування. Ось деякі з них, що пояснюють що таке реалізація стратегії:
- це перетворення стратегічних результатів в план оперативних дій;
- це безпосереднє відношення до практики маркетингу, організаційних процесами, до розробки конкретних маркетингових програм та їх реалізації;
- це управлінське втручання, яке спрямоване на забезпечення скоординованої та узгодженої організаційної діяльності з врахуванням всіх стратегічних намірів;
- це сукупність усіх видів діяльності, вибору можливостей для реалізації стратегічного плану з урахуванням політики організації.
Завдання будь реалізації стратегії полягає у чіткому розумінні того, що потрібно, щоб все працювало і були дотримані терміни виконання намічених дій.
Мистецтво управління полягає в тому, щоб правильно оцінити дії з визначення місця, професійного виконання і отримані результати. Робота з реалізації стратегії – це спочатку адміністративна сфера.
Якщо розглядати часи перебудови з сучасної позиції, то починаєш розуміти, що тоді основною причиною провалу стратегії прискорення стала непослідовність дій головного керівництва країни, його невпевненість у правильно взятому курсі, різні побоювання і зайва обережність. Курс заявляв про гучні результати, але не мав чітко злагодженої роботи кожного механізму. До того ж, як було сказано вище, був істотний недолік у підготовці професіоналів: як керівників, так і вузькопрофільних фахівців у різних сферах виробництва.
В ті часи стратегія прискорення включала в себе не стільки реальні вказівки до дії, скільки мотивуючі гасла суспільної свідомості. Чіткого плану дій не було. Економісти перебували в напрузі, вишукуючи реальні варіанти виходу з критичної ситуації. Старе вмирало, а нове не було здатне жити і плодити. Перехід до ринкової економіки можна було порівняти з затяжними і болісними пологами, які брали погано підготовлені фахівці.
