Етимологія
Вивчається лексема йде корінням в праслов’янську мову, де є форма steljo. Від неї відбулися:
- давньоруські «стелю», «стьлати»;
- старослов’янські «постелѭ», «постьлати»;
- російське «стлать»;
- українські «стелити», «стелю»;
- білоруські «слаць», «сцелю»;
- болгарське «стеля»;
- словенські stẹljem, stláti в значенні «розсипати»;
- древнечешское stláti, що означає «стелили постіль»;
- чеське stláti;
- словацьке stlat;
- польське ścielę, stłać;
- верхнелужские sćelu – «сипати», słać – «стелити».
Праслов’янські steljǫ, stelati є спорідненими:
- латиським slāt, slāju, що означає «накладати», «упаковувати»;
- грецькому στέλλω в значеннях «готую» і «посилаю»;
- латинському latus, що перекладається як «широкий», і sternō, обозначающему «розстеляти», «насипати»;
- грецькому στόρνῡμι – «насипаю», «розстеляю».
- древнелатинскому stlatta.
Продовжуючи розглядати значення «стелити», вивчимо близькі йому слова.
