Застаріле значення
З’ясовуючи у усталеного словосполучення «чин чинарем» значення, слід звернутися і до застарілого тлумачення вхідного в нього слова. У дореволюційній лексиці термін «чин» застосовувався в значеннях:
- порядок;
- стрій;
- ряд;
- послідовність;
- звичай.
Воно має праслов’янські корені і походить від іменника čin, від якого в давньоруській мові відбулося іменник «чинъ», що означає:
- чин;
- посаду;
- правило;
- порядок;
- збори;
- ступінь.
Спорідненим йому є дієслова «лагодити» і «завдати», що позначають:
- здійснювати;
- робити;
- влаштовувати;
- виробляти.
Їх пов’язують з давньоіндійським дієсловом cinṓti, мають значення:
- розташовує;
- складає;
- збирає;
- будує;
- накладає.
А також з авестийский дієсловом činvaiti – «вибирає», «вишукує».
Зміст і синоніми
Вираз «чин чинарем» є видозміною іншого усталеного словосполучення. Воно так само, як і досліджувані, лінгвістами розглядається в якості розмовної. Це «чин чином». В останньому слово «чин» вживається саме в описаному вище застарілому значенні. Тобто в сенсі дій, чинених у тому порядку, який є усталеним, затвердженим, який повинно використовувати.
Щоб остаточно засвоїти зміст словосполучення «чин чинарем», варто розглянути відносяться до нього синоніми, якими є:
- як личить;
- як у всіх;
- належним чином;
- честь по честі;
- як слід;
- як годиться;
- чин по чину;
- по всій формі;
- як у людей;
- правильно;
- своєю чергою;
- згідно інструкції;
- як потрібно;
- як має;
- як у інших;
- як треба;
- як належить;
- по-людськи;
- по совісті;
- по-людськи;
- по-божому;
- згідно зі зразком;
- відповідним чином;
- за регламентом;
- за всіма канонами;
- по-написаному;
- по ранжиру;
- по розуму;
- за образом і подобою;
- згідно;
- у точності;
- за всіма правилами науки;
- бездоганно;
- бездоганно;
- не підкопаєшся;
- класично;
- грамотно;
- чисто;
- не до чого причепитися;
- з усіма онер;
- цілком коректно;
- законним чином.