Ташкентський метрополітен – це мистецька пам’ятка і предмет гордості всього Узбекистану. Для будівництва оформлення метро були запрошені кращі декоратори, художники СРСР. На сьогоднішній день метро Узбекистану вважається одним з найкрасивіших у світі.
Схема метро Ташкента: сучасний стан
Зараз метро Узбекистану Ташкенті має 3 лінії загальною протяжністю 36,2 км:
У майбутньому планується будівництво ще однієї лінії – Сергелийской з 6 станціями. Це пов’язано з тим, що в однойменному районі Ташкента стрімко розвивається інфраструктура. Тому дана гілка вкрай необхідна.
За майбутньою схемою метрополітену в Ташкенті лінія довжиною 8 км, пройде вулицями Мірзо Турсундоза, Чоштепа, Кипчок до вулиці Марлі (масив «Супутник»).
Список станцій
У ташкентській підземці діє лінійна система пересування поїздів. Всього за схемою метро Ташкента налічується 36 станцій, включаючи 3 пересадочні:
- Айбек – Мінг Урик;
- Амір Темур хиебони – Юнуса Раджаби;
- Алішер Навої – Пахтакор.
Коли введуть Сергелийскую гілку, з’явиться ще одна станція пересадки Сабір Рахімов – А. Ходжаєва.
Детальна схема ліній ташкентського метро представлена нижче.
Чиланзарская гілка:
- Олмазор;
- Пушкін;
- Мірзо Улугбека;
- Чиланзар;
- Бунедкор;
- Новза;
- Мустакіллік майдони;
- Буюк Ипак йули.
- Хамід Олимжон;
- Миллий бог;
- Пахтакор;
- Амір Темур хиебони;
Узбекистанская гілка:
- Беруні;
- Гафур Гулям;
- Тинчлик;
- ЧорСу;
- Космонавтлар;
- Алішер Навої;
- Узбекистон;
- Ойбек;
- Ташкент;
- Манинасозлар;
- Дустлик.
Юнусабадская гілка:
- Туркистон;
- Жанубий;
- Юнусабад;
- Мінор;
- Файзулла Ходжаєв;
- Хабіба Абдуллаєва;
- Мінг Урик;
- Бодомзор;
- Абдулла Кодирий;
- Юнуса Раджаби;
- Бобур;
- Тукимачи;
- Усмон Носир.
У метрополітені немає наземних станцій, але є три наземних ділянки з метромостами, які йдуть через міські канали. За схемою метро Ташкента два з них – на Чиланзарской лінії, а третій – на Юнусабадской лінії, розташований між станціями Шахристан і Бадамзар.
Зараз ташкентське метро не сильно завантажене, так як його лінії не були доведені до найбільш густонаселених районів столиці.
Історичні факти
Будівництво ташкентської підземки почалося в 1966 році після руйнівного землетрусу, при цьому була врахована сейсмічна активність в регіоні. Перша лінія (Чиланзарская) мала протяжність 12,2 км і включала в себе 9 підземних станцій. Започаткована вона була в 1977 році.
Під час проходження тунелів будівельники зіткнулися з деякими труднощами в поведінці грунту. Внаслідок вібрації механізмів будівельні щити постійно провалювалися нижче допустимої позначки, тому їх доводилося заново повертати на траєкторію.
Це була дуже дорога робота. У підсумку всі механізовані щити були замінені на немеханізовані.
Як ходять потяги метро?
Перш ніж потрапити в метро, треба пройти через декілька кордонів безпеки. Перший – при вході в метро, а другий – біля входу на саму станцію. Вас попросять показати вміст рюкзака і перевірять портативним металошукачем.
Проїзд на метро Узбекистану коштує 1 200 узбецьких сум (на російські гроші – 9,7 рублів). На ці гроші вам дадуть напівпрозорий пластиковий жетон. Близько турнікетів і раніше сидить чергова, яка просить показати проїзний квиток.
Схеми метро Ташкента розташовані в головних вагонах. Їх усього дві. Варто зазначити, що мобільний зв’язок не працює в метро, тому краще заздалегідь вивчити маршрут прямування.
У Ташкенті ходять стандартні вагони метро, такі ж, як і в Росії. За Юнусабадской лінії ходять класичні темно-сині, а за Юнусабадской – розфарбовані в кольори узбецького прапора. Також є кілька оновлених складів. Інтервал руху поїздів дорівнює 7-8 хвилин.
