Проміжне рішення
У 1941 році німецьке командування збройними силами дало завдання на випуск самохідної гаубиці кільком компаніям. Серед них:
- «Рейнметалл».
- «Крупп».
- «Даймлер-Бенц».
- «Шкода».
При цьому виробники висловили сильне обурення через критично стислих термінів. У підсумку проблема зважилася появою так званого «проміжного рішення». Вермахт вимагав розробити і створити лише два види техніки – артилерійські установки, оснащені 105-міліметрової гарматою і гаубицею, калібром 150 мм.
Попереднє найменування пов’язано з тим, що в подальшому планувалося виготовлення кардинально інших самохідок, вироблених не з танків і залишків інших машин, а є повноцінними одиницями, здатними виконувати поставлені завдання. Однак потрібно максимальне впровадження наявних і майбутніх технологій. При цьому конструктори повинні були укластися в мінімальні терміни і здешевити продукцію.
