Потужність асинхронного двигуна
В технічній галузі науки виокремлюють три види потужності:
- повну (позначається літерою S);
- активну (позначається літерою P);
- реактивну (позначається літерою Q).
Повну потужність можна представити у вигляді вектора, який має дійсну та уявну частину (варто згадати розділ математики, пов’язаний з комплексними числами).
Дійсна частина являє собою активну потужність, яка витрачається на виконання корисної роботи начебто обертання вала, а також на виділення тепла.
Уявна частина виражена реактивною потужністю, яка бере участь у створенні магнітного потоку (позначається літерою Ф).
Саме магнітний потік лежить в основі принципу роботи асинхронного агрегату, синхронного двигуна, машини постійного струму, а також трансформатора.
Реактивна потужність використовується для заряду конденсаторів, створення магнітного поля навколо дроселів.
Активна потужність розраховується як добуток струму з напругою на коефіцієнт потужності:
- P = I * U * cosφ.
Реактивна потужність розраховується як добуток струму з напругою на коефіцієнт потужності, зрушений по фазі на 90°. Інакше можна записати:
- Q = I * U * sinφ.
Значення повної потужності, якщо пам’ятати, що її можна представити у вигляді вектора, можна розрахувати за теоремою Піфагора як корінь суми квадратів активної та реактивної потужності:
- S = (P2+Q2)1/2.
Якщо розрахувати формулу повної потужності у загальному вигляді, то вийде, що S – це добуток струму на напругу:
- S = I * U.
Коефіцієнт потужності cosφ – це величина, що чисельно дорівнює відношенню активної складової до повної потужності. Щоб знайти sinφ, знаючи cosφ, потрібно обчислити значення φ в градусах і знайти його синус.
Це стандартний розрахунок потужності двигуна по струму і напрузі.
