Програмно-цільове планування: поняття, метод і сутність

Навички планування в будь-якій сфері діяльності знаходить собі застосування. Це особливо актуально для великих організацій і підприємств, у діяльності яких задіяні десятки підрозділів і сотні співробітників. Наприклад, програмно-цільове планування може застосовуватися навіть на рівні держави та окремих муніципалітетів.

Поняття

Знайомство з будь-яким новим терміном краще починати з формулювання його точного визначення. Давайте саме так і поступимо.

Отже, що таке програмно-цільове планування і в чому його сутність?

Ця інформація буде особливо корисна тим, хто працює у сфері менеджменту та інші займає управлінські посади.

Перш за все, потрібно розуміти, що це одна з різновидів планування, яка відрізняється від інших тим, що націлена на досягнення поставлених цілей.

З одного боку, здається, що абсолютно будь-яке планування націлене на конкретні цілі. Однак програмно-цільовий метод унікальний. При його застосуванні спочатку займаються формулюванням цілей і тільки після цього розробляють можливі способи їх досягнення.

По суті, вся схема програмно-цільового методу планування укладається лише в чотири великих етапи:

  • Цілі.
  • Шляху.
  • Способи.
  • Кошти.

Все починається з постановки цілей, які повинні бути досягнуті. Далі як би в чорновому варіанті створюють начерки, формулюючи можливі шляхи досягнення. Далі все зводиться до знаходження конкретних способів і коштів для реалізації програми, спрямованої на досягнення цілей, які формулюють на початковому етапі.

Сутність

Програмно-цільове планування передбачає застосування системного підходу для вирішення якої-небудь стратегічного завдання.

Воно дозволяє займатися постановкою і подальшим вирішенням досить-таки складних завдань, які знаходяться на стику відразу декількох галузей і різних рівнів державної влади. Ось чому необхідно ретельно продумувати і організовувати механізми, що роблять можливою стиковку подібних суб’єктів.

Сутність, яку приховує у собі програмно-цільове та стратегічне планування, припускає комплексний підхід, так як при досягненні поставлених завдань, як правило, задіяні інтереси відразу кількох суб’єктів. Жоден з них не може поодинці домогтися реалізації зазначеної мети. Ось чому передбачається їх об’єднання в єдиний механізм.

Програмно-цільове планування, як говорилося вище, спрямоване на досягнення поставлених завдань.

Суть методу полягає в наступному.

  • Визначення всіх компонентів сформульованої задачі, а також вивчення їх взаємозв’язків.
  • Формулювання конкретних цілей, досягнення яких в кінцевому рахунку призведе до вирішення проблеми.
  • Формування механізму, що дозволяє рівномірно розподілити ресурси, щоб не допустити їх нестачі або надлишку.
  • Створення системи для управління процесом реалізації розробленої програми.
  • Контроль ефективності виконаних заходів.
Дивіться також:  Професія касир: умови праці, необхідна освіта, обов'язки, плюси і мінуси роботи

Отже, на основі сформульованих компонентів нескладно зробити висновок, що застосування програмно-цільового планування має свої особливості. Серед яких виділяють системний підхід до вирішення завдання, а також послідовність запланованих дій. При настільки грамотної організації процесу вдається найбільш точно передбачити результат.

Особливості

Програмно-цільове планування і управління відрізняється від інших методів тим, що дозволяє не тільки прогнозувати результат, а складати детальну програму, спрямовану на її досягнення. Тобто, по суті, цей спосіб спрямований на реальні дії, а не складання теоретичних прогнозів. Його завдання – не просто спостерігати ситуацію розвитку, але і впливати на наслідки, що значно підвищує шанси на досягнення запланованих результатів і поставлених цілей.

Наступна особливість, яку приховує у собі програмно-цільове планування, полягає в способі впливу на розроблений план. Головним об’єктом уваги стає не сама система, а процес управління нею та її складовими елементами.

Отже, ключове поняття цього методу – програма, яка передбачає цілий комплекс різних заходів, направлених на досягнення запланованих цілей. Від інших методів цей різновид планування відрізняється своєю дієвістю. Тобто це не просто теоретичний план, а фактичний вплив на економічні та інші показники, які складають основу заданих цілей.

Методи

Програмно-цільове бюджетне планування, як і інші його різновиди, може бути засновано на різних методах. Роль методології у сфері прогнозування складно переоцінити. Це пов’язано з швидкими змінами в економіках та інших сферах людської діяльності, до яких застосовується термін “планування”.

Отже, по суті, всі методи поділяються на дві великі групи.

  • Методи прогнозування, які включають в себе евристичні та економіко-математичні методи.
  • Методи планування, які включають в себе методи підготовки та подальшої реалізації планів.

Давайте детальніше поговоримо про кожного з перерахованих вище пунктів.

Дивіться також:  Інженер-теплотехнік: посадова інструкція, освіта, обов'язки, відповідальність

Евристичні методи

Суть їх полягає у суб’єктивності. Так як вони відображають точку зору, притаманну того, хто займається теоретичним прогнозуванням. Це відноситься, як правило, до соціологічних, а також експертним методам.

Перші задіють з метою визначити поточне положення в державі в цілому чи на ринку певних товарів. Другі виступають виключно в ролі доповнення до інших методів програмно-цільового бюджетного планування, так як володіють серйозним недоліком. Вони суб’єктивні і надають невисоку точність через суб’єктивної оцінки.

Економіко-математичні методи

Припускають використання об’єктивного спостереження, а також вимірювання показників. Далі на основі отриманої в такий спосіб інформації завдяки розрахунків і математичного моделювання складають прогноз.

Окремо варто сказати про статистичних методах, яким властиво присутність у будь-якому способі планування, включаючи розглянутий нами метод.

Методи підготовки планів

Нерідко для розробки планів використовують методи математичного програмування, в число яких входять наступні варіанти.

  • Завдання, що стосуються розробки найбільш оптимального плану виробництва. Їх сутність передбачає визначення найбільш перспективного за обсягом плану навіть в умовах наявності обмеженої кількості ресурсів.
  • Логістичні завдання спрямовані на розробку найбільш оптимального плану перевезень, за яких виконавець програми несе мінімальні транспортні витрати, що дозволяють при цьому досягти реалізації мети і не завдаючи ніякої шкоди кінцевого результату.

Крім перерахованого вище математичного методу, при підготовці планів може бути також задіяна теорія ігор.

Методи реалізації планів

Припускають розробку планів двох нижчеперелічених типів.

  • Директивні, тобто передбачають точне бездоганне виконання. Їх особливість полягає в однозначності і відповідно існуючим можливостям задіяних суб’єктів небудь конкретного об’єкта.
  • Індикативні, передбачають орієнтири економічного розвитку. Подібні плани не вимагають точного виконання і можуть бути змінені в залежності від конкретних умов реалізації.

Варто відзначити, що програмно-цільове планування, як правило, передбачає поєднання перерахованих вище методів. З якою метою?

В цілому методи планування охоплюють більш вузьке поняття, ніж прогнозування. Так як перші передбачають розробку плану в одному або кількох варіантах з наступним затвердженням.

Дивіться також:  Стажування в «Гугл» для студентів: інструкція, вимоги, відгуки

Державне програмно-цільове планування

Варто зазначити, що розглянутий нами термін актуальне до застосування на різних рівнях. Якщо оперувати економічними поняттями, то мова йде про мікроекономічному плануванні, коли мова йде про окремої організації, та макроекономічному, коли це стосується економіки всієї держави.

В останньому випадку вищезгаданий метод вважається одним з найбільш поширених і водночас ефективних. Йому властиві всі ознаки, що обговорювалися раніше. Тобто план розробляють, виходячи з цілей подальшого розвитку економіки, а потім знаходять для них кошти і визначають найбільш ефективні і дієві способи реалізації.

Муніципальне програмно-цільове планування

Перед ним, по суті, ставлять такі ж завдання, як і перед державним. Зокрема це стосується розміщення нових підприємств, взаємодії з мігрантами, розвитку нових територій і депресивних районів і т. д.

По суті, всі методи, які включає в себе державне, а також муніципальне економічний розвиток, поділяють на кілька груп. Давайте перерахуємо їх.

  • Непрямі. Сюди відносять податкову, кредитну, а також митну політику.
  • Прямі. Це фінансове регулювання у вигляді надання соціальних дотацій, субсидій, субвенцій.
  • Контроль за виробничою діяльністю. Це замовлення на продукцію, встановлення квот і обов’язкове ліцензування.
  • Програмно-цільовий метод планування та управління передбачає складання і подальшу реалізацію програм, спрямованих на розвиток пріоритетних економічних сфер. Треба сказати, що цей метод включає в себе всі інші, а тому вважається найбільш дієвим. Він дозволяє досягти того, на що не здатний жоден з перерахованих вище методів окремо.

Підсумки

Сутність, яка ховається за терміном програмно-цільового планування, полягає в тому, що він дозволяє відбракувати основні економічні, соціальні та науково-технічні цілі, спрямовані на розвиток суспільства і держави в цілому. При цьому потрібно розробити конкретні заходи, спрямовані на досягнення запланованих цілей, встановити точні терміни і контролювати процес реалізації раніше запланованих дій.

Програмно-цільовий метод планування вимагає наявності документальної бази. Якщо мова йде про державу, то в якості документальної бази використовують прогнози соціально-економічного розвитку, які містять ефективні заходи, спрямовані на подальший розвиток економіки держави.