У США давно вже військові служби і уряд захоплена ідеєю, щоб сформувати найкращу в світі авіацію. І проект «Аврора» допоможе державі цього домогтися. Тільки немає чіткої інформації про цієї технології. За чутками, вона виконує розвідувальні функції і діє так, що жоден радар в світі не може її виявити. Однак на сьогоднішній день немає чітких доказів існування такого літака. А американський уряд і армія взагалі заперечують наявність такої моделі у їх озброєнні.
Історичні передумови
У березні 1980 р. одне з американських друкованих видань заявило, що в бюджеті країни передбачено вливання певної суми (приблизно 455 млн доларів) на розвиток якогось проекту «Аврора» та інших новаторських технологій у сфері авіації.
За деякими даними, до 1987 році фінансування цього напряму перевищило позначку в 2 млрд доларів. Колишній керівник великої авіабудівної корпорації Lockheed Бен Річ стверджував, що словом «Аврора» кодували назва літака B-2 Spirit, а гиперзвуковая модель – це фантазії журналістів.
Подібні заяви ЗМІ сприйняли неоднозначно. І періодично з’являються публікації, які нібито підтверджують факт розробки і тестування позначеного літака.
Інформаційний дефіцит приводив до появи безлічі різних версій. З них найбільш популярною стала та, згідно з якою армія США розробляла перспективний літак непомітною для розвідки.
На озброєнні американських ВВС з’явилася модель Lockheed SR-71 Blackbird.
Вона могла розвивати швидкість до М = 3,2. Але це не були фантастичні показники. І проект «Аврора» передбачав створення істотно поліпшеної модифікації літака-розвідника.
Здогади в 90-х
У це десятиліття стали з’являтися різні варіації вигляду таємничої моделі. Опубліковувались навіть його потенційні характеристики.
Одна з версій свідчила, що швидкість цього літака досягне параметра М=5, і це мінімум.
Припущення стосувалися і конструкції. Так модифікація, раніше звана SR-91, отримає крило трикутної форми, показник стріловидності складе 75-80 градусів. Сукупна довжина машини досягне 34-35 м. А розмах крила буде в діапазоні 18-20 м.
Досягти фантастичній швидкості літак міг тільки при наявності спеціальної силової установки. Такий міг стати універсальний двигун, оснащений двома контурами: прямоточним і турбореактивным. Призначення першого – польоти в режимі порівняно низьких швидкостей. Другий дозволяв розганятися до гіперзвукових параметрів.
Зображувалися різні схеми силового агрегату. На одній він мав загальний повітрозабірник і одне сопло для двох контурів.
Згідно з різними гіпотезами швидкість літака в 10-15 разів могла перевершувати швидкість звуку. Робочими дистанціями для машини були як мінімум 6000-8000 миль. При цьому в польоті відбувалася б дозаправка.
Літак проекту «Аврора» могли обладнати унікально розвідувальною апаратурою:
Також існували припущення, що буде випущена ударна модифікація. Вона зможе працювати з двома категоріями ракет:
- повітря-повітря,
- повітря-земля.
Що стосується чисельності екіпажу, то по теоріям, в нього входило б максимум дві людини.
Літак проекту «Аврора» в США розбурхував фантазії представників ЗМІ та шанувальників авіації. І не дивно, що з’являлися різні зображення даної моделі. Всі вони базувалися лише на уривчастою інформацією.
Думки про розробку «Айстри TR-3B»
Теоретично секретний проект «Аврора» передбачав випуск кількох літаків. І одним з таких був Astra TR-3B. В його розробці мають були задіяти інопланетні технології. Нібито влада США домовилися з позаземними партнерами про використання їх технічних можливостей в побудові унікальної моделі на землі.
Інша варіація розробки – американські вчені, вивчивши уламки зруйнованого НЛО, скопіювали ці технології для задуманого виробництва в рамках проекту «Аврора».
Зовнішність, корпус і мотор
Зовнішня оболонка «Айстри» специфічно сприймає електричні подразники, що веде до зміни кольору літака. Апарат перестає випромінювати імпульси, і радари не можуть його виявити.
В середині корпусу «Айстри» влаштований магнітний прилад MFD. У ньому концентрується ртутна плазма, утворює дію гравітаційної прорізи.
Рухове обладнання складається рідинно-реактивних моторів. Для їх функціонування потрібно зріджений кисень і водень. І ці агрегати, по деяких припущеннях, є дітищами компанії «Рокуэелл». Цей виробник завжди відзначався унікальною продукцією, наприклад, стратегічний літак «У-2 Спірит»
Умови для пілотів
У «Айстри» кабіна влаштована так, що льотчики можуть спокійно витримувати навантаження до 40 G. Причина криється в ефекті втрати гравітації – до 89 %. Така дія забезпечує MFD-перетворювач. В результаті людський організм сприймає настільки колосальне навантаження, як 4.2 G. Це стандартні параметри для польотів.
Даний перетворювач може випромінювати незвичайний потік світла, який сприймається як неземної. Так виходить ефект фантастичної легкості літака, і модель може реалізовувати різноманітні і складні маневри.
Кабіну пілотів оточує кільцевий прискорювач частинок. Він утворює потужний магнітний вихровий спектр, який на 90-100 % нейтралізується вплив сили тяжіння на масу корабля.
Зазначений прискорювач працює на ртуті. Динаміка його обертання становить приблизно 60 тис. об/хв.
А головне енергетичне джерело для «Айстри» – унікальний ядерний силовий агрегат.
Доводи про тиражі і витрати
У США проект «Аврора» провокував безліч теорій і припущень. Вони стосувалися зовнішності і технічних якостей передбачуваних літаків. Але найбільший інтерес викликало їх кількість і витрати на виробництво.
По одній теорії їх тираж досяг 24 одиниць, а витрати на створення склали близько 10-24 млрд. доларів.
ЗМІ стверджує, що у них є багато знімків «Айстри» та інших фантастичних моделей. На вищому рівні ці відомості називають хибними, а існування подібних літаків – вимислами.
Таку позицію влади преса пов’язувала з тим, що більша частина унікальних кораблів була утилізована. А пріоритетною технікою для розвідки стали спеціальні малогабаритні супутники.
Зведення за спостереженнями
Згідно зі свідченнями деяких громадян телевізійним каналам, дітища проекту «Аврора» проявляли свою активність у різних частинах країни.
Одним з таких очевидців є Роберт Лэзера. Він заявляв, що, будучи в Неваді, він почув у небі страшний і могутній рев. На секунду він побачив величезний апарат з парою величезних квадратних вихлопів з лопатами в них.
Пізніше Роберту повідомили, що, можливо, він бачив саме літак з програми «Аврора».
У березні 2006 р. один американський історичний канал вів трансляцію, в ході якої репортер представив супутниковий знімок інверсійного сліду невідомого літака. Смуга починалася в Неваді, а завершувалася десь в Атлантичному океані.
У жовтні 2009 р. канал «Фокс Ньюс» транслював іранське ракетне тестування, в процесі якого якийсь літальний об’єкт блискавично прорвався крізь хмари і зник за горизонтом. Були три версії трактування цього випадку:
Дивні шуми
В 2014 році, 29 листопада, жителі східної частини США і півдня Великобританії чули низку гучних звуків, що нагадують вибухи.
Причини їх появи і донині невідомі, що породжує різні гіпотези:
Шум був дуже сильним і тривалим. Він лунав на двох континентах одночасно. Британці чули його протягом 20 хвилин. Можливо, це був політ однієї з моделей «Аврори». Хоча їх фізичне існування так і не підтверджено ні у військовій сфері, ні на урядовому рівні. Зате, як інформаційний проект, «Аврора» досяг великих висот. Адже вже близько 20 років світ хвилює, чи насправді такі фантастичні літаки і задіяні в них неземні технології. Інформації з цього приводу безліч. Питання залишаються лише в її якості і достовірності.
