У 2003 році компанія AMD офіційно представила свою нову обчислювальну платформу, яка базувалася на сокет 754. Процесори в цьому випадку вперше отримали підтримку 64-бітних обчислень. Але також і зберегли сумісність з 32-розрядними. Саме про цю революційної на той момент і застарілою на сьогоднішній день комп’ютерної платформі і піде мова в рамках цього матеріалу.
Історія появи
Досить цікава ситуація складалася в світі інформаційних технологій в 2002 році. Всі комп’ютерні платформи, які на той момент були актуальними і підтримувалися виробниками, вийшли на максимально можливий рівень. До того ж необхідно було збільшувати розрядність обчислень. Всі випущені до цього моменту чіпи працювали в режимі 32-бітних обчислень. І ця обставина теж було стримуючим фактором подальшого розвитку комп’ютерних технологій. Тому виробники мікропроцесорів приступили до проектування вже 64-розрядних моделей ЦПУ.
Всі раніше викладені обставини й призвели до того, що у вересні 2003 року був представлений сокет 754. Процесори в цьому випадку отримали абсолютно нову архітектуру під кодовою назвою «К8». Вона визначила подальший розвиток комп’ютерної техніки. І навіть сучасні процесорні пристрої даного виробника на ній усе ще базуються.
Коротко про мікропроцесорному роз’ємі
Як не складно здогадатися по маркуванню, даний сокет включав 754 контакту. Його розміри становили 4 сантиметри на 4 сантиметри. Також чіпи, які повинні були в нього встановлюватися, підключалися не контактними майданчиками, як сучасні такі пристрої, а «штирькамі». Таке ж виконання мав і самий потужний процесор на сокет 754, який був випущений на завершальному етапі розвитку даної платформи. Тобто ЦПУ в цьому випадку мав застаріле навіть на той момент виконання.
Моделі чіпсетів
Безліч наборів системної логіки для цього роз’єм процесорного було випущено на той момент. Причому як самою компанією AMD, так і сторонніми розробниками, яких було значно більше.
Найкращими вважалися материнські плати на основі мікросхем від компанії nVidia. Таких чіпсетів було три: 6100 nForce, nForce 3 і nForce 4. Всі вони мали достатні специфікації і прийнятний рівень функціональності. Перший набір мікросхем призначався для бюджетних комп’ютерів, а два інші – для преміальних системних блоків.
У свою чергу, компанія VIA пропонувала два чіпсету. Молодший з них – це К8Т800, а старший – К8Т890. Перший з них заповнював сегмент початкового рівня, а другий був флагманським.
Аналогічну кількість чіпсетів було представлено для цієї обчислювальної платформи компанією SIS. У цьому випадку бюджетні материнські плати ґрунтувалися на системній логіці 755, а просунуті – 760GX.
А ось ATI для цього сокета випустила всього лише один чіпсет – Xpress 200. Наявність інтегрованої графіки зайвий раз вказувало на його бюджетну приналежність.
Наостанок потрібно відзначити ще й той момент, що 2-ядерні процесори сокет 754 не підтримував. Точніше в його рамках не було випущено жодної моделі такого ЦПУ. Вони з’явилися значно пізніше і встановлювалися в роз’єм АМ2. Тому такі комп’ютери сильно застаріли і потребують термінової модернізації. Їх власникам рекомендується вибрати актуальні платформи АМ4 від AMD і LGA1151-v.2 від Intel.
Компонування обчислювальної системи
Зазнала кардинальні зміни виконання таких комп’ютерів. До цього до складу ЦПУ входили тільки обчислювальні модулі. У цьому ж випадку на одній підкладці процесорної частиною перебував також і контролер ОЗП. Така компоновка дозволяла збільшити швидкість роботи ЕОМ за рахунок скорочення затримок при обміні інформацією з ЦПУ. Але при цьому реалізовувалася жорстка прив’язка до певного типу пам’яті. Тобто при виході нових модулів ОЗП необхідно було переробляти контролер.
Список процесорів сокет 754 вказує на те, що всі вони могли працювати тільки з модулями DDR першого покоління. При появі нових модулів ОЗП такі комп’ютери їх не підтримували. Також контролер оперативної пам’яті міг функціонувати лише в одноканальному режимі. Ця обставина суттєво знижувало швидкість роботи ПК. При цьому попередник героя цього огляду в особі сокет 462 мав двоканальний такий контролер. Це ж саме повною мірою стосується і платформи Socket 939, яка прийшла на зміну розглянутому процесорного роз’єму.
Модельні ряди ЦПУ. Позиціонування
Процесори під сокет 754 належали до одного з двох родин. Молодшим із них було Septron. Ці чіпи прийшли на зміну ПРОЦЕСОРІВ лінійки Duron. Таке перейменування було обумовлене маркетинговими міркуваннями. Прямим конкурентом даного сімейства чіпів були ЦПУ Celeron. Ось для співзвучності з ним і було здійснено дане перейменування.
Найбільш продуктивними мікропроцесорами в цьому випадку були чіпи Athlon 64. Ключовими відмінностями в даному випадку були збільшені частоти і збільшений розмір кеша другого рівня. Саме комбінація цих двох факторів дозволяла істотно підвищити швидкість роботи такої обчислювальної системи.
Бюджетні ЦПУ
Як було раніше зазначено раніше, чіпи лінійки Septron були бюджетними процесорами сокет 754. У них був скорочений розмір кеш-пам’яті другого рівня. Більш ранні пристрої мали 128 Кб і виготовлялися за технормам 130 мкм, а випущені на завещающем етапі розвитку цієї платформи ЦПУ оснащувалися вже 256 Кб і проводилися за технологією 90 нм. Мінімальна тактова частота таких мікропроцесорів становила 1600 МГц, а найбільша – 2000 МГц. При цьому у всіх чіпів без винятку тепловий пакет становив 62 Вт, а максимальна температура дорівнювала 70 0С.
Найбільш оптимально такі ЦПУ було використовувати у складі офісних персональних комп’ютерів. Такі обчислювальні системи вирішували найбільш прості завдання і в цьому випадку на перший план виходила кінцева вартість ПК. За рахунок використання більш дешевих комплектуючих це питання вирішувалося досить успішно.
Моделі процесорів преміального рівня
Тепер розглянемо ті чіпи, які забезпечували максимальну швидкодію в рамках такої комп’ютерної платформи, як сокет 754, і які процесори в цьому випадку необхідно було використовувати. Як і у випадку з Socket 462, цю нішу займали пристрої серії Athlon. Тільки в цьому випадку виробник до їх назві додав число 64. Воно вказувало на те, що такий ПРОЦЕСОР підтримує 64-бітні додатки.
Дана серія пристроїв також включала один фізичний блок обробки програмного забезпечення. Ключова відмінність від молодших моделей ЦПУ полягало у збільшенні кеша другого рівня і більшому значенні тактової частоти. Перша хвиля Athlon 64 для сокета 754 оснащувалася 512 Кб, а друга – 1024 Кб. Також мінімальна частота таких мікропроцесорів становила 1800 МГц, а максимальна – 2400 МГц.
Найбільш швидкодіючі ЦПУ
Серед бюджетних мікропроцесорів найбільшим швидкодією володів Septron з індексом 3400. Дана модифікація ЦПУ маркировалась наступним чином – SDA3400AIO3BX. Його тактова частота дорівнювала 2 ГГц, а кеш другого рівня становив 256 Кб. Але навіть такі просунуті параметри не дозволяли використовувати його в складі ігрових комп’ютерних систем початкового рівня. Занадто низький у нього було швидкодію. А ось для реалізації різних офісних завдань він просто чудово підходив. Це і була основна сфера його використання.
Ну самий «максимальний» процесор сокет 754 – це Athlon 64 з маркуванням ADA3700AEP5AR. Це чіп мав індекс продуктивності 3700. Реальна його робоча частота становила 2,4 ГГц. Також обсяг кеша третього рівня у нього був 1 Мб. За рахунок поєднання цих двох факторів цей ЦПУ забезпечував безкомпромісно високий рівень швидкодії ПК. В цьому випадку можна було запускати будь-актуальне на той момент програмне забезпечення. Тому всі ігрові ПК того часу на ньому найбільш часто і базувалися.
Актуальність комп’ютерної платформи
Звичайно, вже давно виробником на офіційному рівні не підтримується сокет 754. Процесори на 2 ядра і так не особливо вже актуальні, а розглянута обчислювальна платформа могла обробляти програмний код тільки в один потік. При цьому у них відсутня третій рівень кеша і низькі значення частоти. Тому з сучасним програмним забезпеченням таким ПК вельми проблематично впоратися. Причому навіть з найменш ресурсоємними завданнями.
До того ж ЦПУ даної платформи були виготовлені за застарілою на сьогоднішній день технології і мають високий рівень енергоспоживання. Усі раніше перелічені чинники вказують на те, що подальша експлуатація таких системних блоків недоцільна. Тому даний процесорний роз’єм вже застарів.
Висновок
У цьому огляді була розглянута така комп’ютерна платформа, як сокет 754. Процесори, випущені в її рамках, можуть обробляти програмний код тільки в один потік. Зараз такі ЦПУ є неактуальними та не забезпечують навіть мінімально необхідний рівень швидкодії. У цих чіпах є тільки одне ядро. І ця обставина стримує їх швидкість роботи. Тому такі комп’ютери застаріли. Вони потребують модернізації та заміни більшої частини комплектуючих.
На поточний момент цей сокет застарів. Але технології, які були реалізовані на його базі, заклали міцний фундамент розвитку обчислювальної техніки в подальшому.
