Історія
Вперше ідея залучати на бік влади з’явилася ще на зорі формування системи засобів масових комунікацій. Так, у Німеччині на початку 19-го століття при дворі прусського короля функціонувало бюро, яке читало газети і робило дайджести для правителя з коментарями. При Вільгельмі Четвертому при кабінеті міністрів було створено спеціальний підрозділ, який, по суті, керувала газетами та журналістами, які повинні були пропагувати погляди правлячого класу.
Таким чином, перша прес-служба – це частина державної машини, яка повинна була регулювати взаємовідносини з пресою і впливати на позицію журналістів. Пізніше все в тій же Німеччині був створений цілий прес-відділ Закордонних справ, а його керівник Отто Хамманн першим зафіксованим в історії прес-секретарем. Після цього в багатьох урядах з’являються служби, які взаємодіють зі ЗМІ.
У США з початку 19-го століття прес-служби – це важлива частина політичної машини, а пізніше такі підрозділи починають з’являтися і в приватних компаніях. У цей період у багатьох розвинутих країнах при урядах працюють відділи по взаємодії з журналістами.
В Росії така діяльність починається за радянської влади, проте дані підрозділи швидше курирували і управляли ЗМІ, ніж взаємодіяли з ними. Ситуація змінюється з появою вільної журналістики після перебудови. Тоді ж з’являються перші прес-служби на стороні приватного капіталу.
