Повсякденність – це що таке?

Специфіка дослідження

Для людини, який серйозно займався дослідженням даного метафізичного феномена, була неминучою свого роду боротьба з повсякденністю. Її він розглядав як певну призму, через яку йому волею-неволею слід спостерігати за всім, що відбувається і робити висновки. Також ця призма була опорою для раціональності його суджень і висновків, в іншому випадку в “океані істини”, який знаходився за її завісою, можна було б легко загубитися. Тим не менш цю “призму” регулярно перевіряли на істинність. У кожного були свої методи, в залежності від підходу, але в цілому дослідники приходили до висновку, що догми в повсякденності практично немає. Ця завіса ілюзорна і створена штучно, а все для того, щоб про істинну природу буття ніхто й гадки мати не міг.

Сучасний підхід

Сучасний світ у всіх своїх проявах прагне стати максимально толерантним, космополітичним, терпимим, відкритим і узагальненим. Подорожувати стало простіше, вчити іноземні мови може кожен, як і спілкуватися з їх носіями, і те ж саме можна сказати про будь-інноваційної розробки або ж наукове відкриття – все в публічному доступі. Тому як у загальної маси людей, так і у сучасних філософів такі поняття, як “прихована від усіх істина”, стали вже пережитком минулого. Правителі держав не сприймаються як старійшини, які ховають догму від народу, однак суть поняття “завіси” залишилося як і раніше актуальною. Змінився підхід до її розгляду, він став більш раціональним і менш категоричним. У рамки повсякденності тепер включені всі існуючі нині онтологічні поняття і явища. Іншими словами, буття сприймається як сукупність “примітивного” щоденного стандартного досвіду середньостатистичного людини і знань, досвіду, досягнень людей, які займаються наукою, високим мистецтвом, дослідженнями і т. д.

Світ повсякденності став набагато ширше і глибше. Його не можна вже назвати площиною, так як він охоплює і загальноприйняту істину, і альтернативні знання.