Запуск повітряного шляху
Перший рейс відбувся ввечері 23 червня. Транспортний літак, завантажений картоплею, керував американський пілот Джек О. Беннет. Указ про створення Берлінського повітряного мосту офіційно був виданий 25 червня, а 26-го в місцевому аеропорту приземлився перший літак США, який поклав початок гуманітарної операції «Провіант». Двома днями пізніше стартувала британська операція.
Оптимізація роботи
Незабаром стало зрозуміло, що існуюча система, включаючи ЗПС і літаки, технічне обслуговування, планування маршруту та розвантаження не в змозі впоратися з необхідним збільшенням обсягу перевезень. Спочатку планувалося, що обсяг щоденних поставок повинен скласти 750 тонн, але вже через місяць після початку гуманітарної операції в Берлін доставляли більше 2 000 тонн вантажів щодня. Крім продовольства необхідно було перевозити вугілля, медикаменти, бензин та інші необхідні для життєзабезпечення вантажі.
Нові повітряні мости в Німеччині зробили можливим збільшенням обсягу вантажоперевезень. У Берлін літаки прибували з Гамбурга або Франкфурта-на-Майні, а поверталися в Ганновер. У повітряному коридорі літаки займали п’ять “поверхів”. Кожен пілот міг зробити тільки одну спробу посадки. У разі невдачі літак разом зі всім вантажем вирушав назад. По цій системі літаки в західній частині Берліна сідали кожні три хвилини, а на землі перебували всього 30 хвилин (замість початкових 75).
У забезпеченні роботи повітряного мосту в Німеччині брали участь не тільки американці, але й пілоти з Нової Зеландії, Австралії, Канади і Південної Африки. Франція в гуманітарній операції не брала, тому що внутрішні сили були зайняті у збройному протистоянні в Індокитаї. Але країна дала згоду на зведення в своєму секторі аеропорту, яке було завершено за рекордні 90 днів. Для цього французам довелося підірвати щоглу радіостанції, яка перебувала у володінні адміністрації СРСР, що призвело до ускладнень у відносинах.
