Поняття організації. Мета та завдання організації

У статті розглянемо основні завдання організації. Адже сучасне суспільство взаємодіє з безліччю різних організацій. Ця взаємодія відбувається щодня і визначає соціальний, суспільний, фінансовий фон життя людини.

Поняття організації – що це таке?

Організація визначається як група людей, що здійснюють взаємодію один з одним для досягнення загальних цілей, з допомогою фінансових, правових та інших умов. Цілі перед ними встановлює керівник і забезпечує їх матеріальними, трудовими, інформаційними ресурсами. Такий підхід є ефективним методом координування робіт в компанії для швидкого досягнення певних бажань. Чим вона більше, тим вище цілі і завдання організації.

Відмінні ознаки

Кожна організація має свої відмітні ознаки:

  • Поставлені цілі. Публічно визначені цілі визначають сенс існування, задають певний напрям дій учасникам, пов’язують і зближують їх. Але в той же час є підприємства, де метою виступає загальне існування.
  • Відчуженість, яка полягає в замкнутості внутрішніх процесів та наявністю кордонів, що відокремлюють підприємство від зовнішнього оточення. Межа може бути матеріальною (стіна, паркан) і нематеріальної (заборона, обмеження, статути тощо). Таким прикладом може бути замкнутий кругообіг засобів фінансовій організації, коли всі витрати на виробництво повністю окупаються в результаті продажу продукції.
  • Розподіл праці між працівниками.
  • Наявність економічних, технологічних, управлінських інформаційних, соціальних зв’язків між її окремими компонентами, для забезпечення взаємної підтримки.
  • Самостійне регулювання внутрішніх питань з урахуванням поставлених конкретних завдань як зовнішніх, так і внутрішніх. Такі завдання визначає внутрішній центр, який координує всі види діяльності людей, причому їх може бути кілька, але завжди є головний.
  • Організація відрізняється культурними цінностями, традиціями, віросповіданням, нормами поведінки, символікою. Які багато в чому визначають характер взаємин і спрямованість поведінки людей.
  • Завдання та функції організації мають важливе значення.

    У чому полягають основні цілі?

    У кожній організації є мета, у більш великих їх може бути багато. Це конкретний результат, строго визначений час, який є необхідним для виконання, визначений у первісної місії.

    Ключовою метою організації є власне виробництво. Якщо в організації ця мета втрачається або свідомо пригнічується, то її існування стає під питанням. Якщо організація втрачає внутрішню орієнтацію на виживання, зберегти її можуть тільки досить могутні зовнішні сили. В такому разі на відновлення витратяться великі зусилля.

    Перетворення ресурсів

    Метою багатьох організацій є перетворення деяких ресурсів для досягнення результату. До ресурсів, які так необхідні для організації, можна віднести: трудові, фінансові, технологічні, інформаційні.

    Досягнення цілей завжди супроводжується обмеженнями, які задаються або самою організацією, або ззовні.

    Внутрішні та зовнішні обмеження

    До внутрішніх обмежень можна віднести: принцип фірми, коефіцієнт витрат, виробництво, фінансування, рівень маркетингу, управлінський потенціал та інше.

    До обмежень зовнішніх відносять: законодавче право, стрибок інфляції, ринок конкурентів, зміни економічної кон’юнктури ринку, фінансове питання співпраці з постійними партнерами та дебіторами та іншими.

    При цьому встановлюючи свої цілі, організація в першу чергу визначає для себе важливі чотири сфери:

    • дохід організації;
    • співпраця з клієнтами;
    • матеріальне забезпечення працівників;
    • соціальний захист.

    У великих компаніях, є кілька різних структур і не один рівень управління, з чого складається ієрархія цілей, яка представляє собою поділ цілей вищого рівня в цілі більш низького рівня. Особливість такої побудови викликана тим, що:

    • для високого рівня ієрархії визначаються цілі з більш широким характером і великим часовим інтервалом;
    • цілі ж низького рівня є основою для реалізації цілей більш високого рівня.

    В організаціях проводять аналіз існуючих цілей, використовуючи для цього спеціальну модель. При побудові цієї моделі їх формулювання включає в себе: зміст місії (що досягаємо?), обсяг мети (яким має бути масштаб?), час досягнення (який термін виконання?).

    Завдання організації

    Основним напрямком поділу праці в компанії є визначення проблем. Вони призначені не конкретному працівникові, а його посаді, відділу або філіям, які вирішуються у визначеному форматі в обумовлений термін.

    Завдання організації пов’язані в основному з плануванням поточної роботи і носять більш оперативний характер. Поділяють їх по виконуваної роботі з людьми, з технікою, з інформацією. Також до їх загальної характеристики відноситься: періодичність і час на виконання.

    Завдання діяльності організації тісно пов’язані зі специфікою робіт.

    Чим займається керуючий склад?

    Основним завданням управління організації є успішне функціонування господарюючого суб’єкта. Причому прибуток не основна причина для існування підприємства. Дохід гарантує подальше функціонування фірми, так як отриманий прибуток дозволяє долати ризики, пов’язані з реалізацією товару на ринку. При постійному збільшенні кількості конкурентів, зміни умов фінансування, нестабільної господарської кон’юнктури в галузі, метою менеджменту стає подолання всіляких ризиків.

    Основні завдання організації управління полягають у наступному:

    • підбір кваліфікаційних працівників;
    • матеріальне стимулювання роботи працівників, створення комфортних умов для праці;
    • контроль виконуваної роботою усіма підрозділами;
    • вихід на нові ринки;
    • постановка цілей для розвитку кампанії;
    • виділення пріоритетних цілей;
    • своєчасне вирішення виникаючих проблем;
    • здійснення контролю за поставленими проблемами.

    Структура

    Завдання управління організації ми розглянули. На будь-якому підприємстві існує структура. Вона виявляє зв’язки і відношення між підрозділами різного рівня. Економісти виділяють наступні види зв’язків:

  • Вертикальні (керівник – підлеглий).
  • Горизонтальні – рівноправні ланки управління, які сприяють кращому взаємодії підрозділів.
  • Лінійно-функціональні, коли функціонал готує інформацію для керівника, який бере всю відповідальність на себе.
  • Дивізійні – це структури з власними самостійними службами (наприклад, дочірні підприємства, які оформлено як самостійна юридична особа).
  • Матричні, за яких діяльність здійснюється одразу в кількох напрямках. Дану конфігурацію можна використовувати в проектній організації.
  • Об’єднані групують підрозділу за різними ознаками і критеріями. Це дає можливість створювати систему, що відповідає стратегії, поєднувати принцип єдиного керівництва зі спеціалізацією. Але гнучка конфігурація не завжди виходить, це призводить до частого взаємодії по вертикалі.
  • Висновки

    В обов’язковому порядку мають бути розроблені завдання структури організації, положення про підрозділах, регламент, належні інструкції, штатний розклад, регламент управління, бюджет. Для цього потрібно дослідити специфіку зв’язків, економічне та соціальне становище компанії. Кращим управлінням організації вважається розуміння основних рис та принципу функціонування, відповідності зовнішніми зобов’язаннями, успішне взаємодія з різними структурами суспільства, як комерційними, так і некомерційними.