Застосування хімічних інгібіторів
Альтернативний технологічний підхід до підвищення стійкості металів при експлуатації в агресивних середовищах. Інгібіторами забезпечується хімічна пасивація, знижує інтенсивність розчинення металів і різною мірою виключає шкідливі наслідки від відбувся ураження корозією.
Сам по собі інгібітор – це в певному сенсі аналог накладеного струму, але з хімічним або електрохімічним комбінованою дією. В якості активаторів захисної плівки виступають органічні і неорганічні речовини, а частіше – спеціально підібрані їх складні з’єднання. Внесення інгібітора в агресивне середовище викликає зміни в структурі металевій поверхні, впливаючи і на кінетичні електродні реакції.
Ефективність захисту буде залежати від типу металу, зовнішніх умов і тривалості всього процесу. Так, у довгостроковій перспективі пасивація нержавіючої сталі зажадає більше енергетичних ресурсів для протидії агресивному середовищі, ніж у випадках з латунню або залізом. Але ключову роль все ж буде грати механізм дії самого інгібітора.
