Багато слів у рамках російської мови звучать практично однаково, чим вводять в ступор навіть носіїв мови. Що вже говорити про нещасних іноземців, які змушені заучувати не тільки визначення зі словників, а також освоювати розмовний формат?
Ось, наприклад, слово «страх». «Це щось, пов’язане з поспіхом», – скажете ви і помилитеся. Так як же виникло це поняття? На які почуття та емоції він натякає? Досить поглянути на мови слов’янської групи.
Етимологічний аналіз
Чимало варіантів пропонує старий і сучасний чеський. В ньому намішано безліч смислів:
- мука, мука;
- сп’яніння, дурман;
- заціпеніння;
- захват.
Стає зрозуміло, що свідомість в такому стані буквально розривається від різноспрямованих емоцій. Людина впадає в легкий ступор, не може до кінця визначитися: радіти йому чи страждати.
Давньоруський варіант «оторопъ» більш конкретне і означає:
- розгубленість;
- бездушність;
- замішання;
- переляк.
Для простого людини слово «острах» значення має не саме позитивне. Стан сильного стресу, фізичного і духовного оніміння, коли потрібно деякий час для повноцінного аналізу ситуації. Подібне трапляється при звістці про несподіване звільнення, інцидент з участю близької людини. Проте можливі не настільки сумні ситуації: новина про швидке народження дитини або виграш у лотерею.
Сучасне трактування
Термін вважається розмовною, йому не місце в офіційній дискусії або на світському заході, коли бажаєте продемонструвати вишукані манери. Розшифровується він двома способами:
- крайня розгубленість;
- переляк, внаслідок раптового події.
Якщо бажаєте заявити про свій стан або розповідаєте присутнім яку-небудь цікаву історію, слово буде доречним. Воно дозволяє елегантно обійти поняття «страх», завуалювати його піднесеними інтонаціями. Крім того, «острах» – це визначення більш широке, описує самопочуття в будь-якій обстановці.
Вживання в побуті
Коли її можна відчути? Слово частіше згадують у неприємних ситуаціях: хтось подряпав ваш автомобіль, або надіслали позамежний рахунок з банку. Але негативна конотація відсутня. Адже здивування можуть викликати будь-які нестандартні, незвичні для персони обставини.
Так, люди старшого покоління відчувають острах при необхідності попрацювати на комп’ютері, а молодь – при вивченні рідної мови. Це є природний стан, який дає час на обдумування. Спочатку зупиняє, а потім мобілізує розумовий ресурс організму.
