Організатор торгівлі на ринку цінних паперів: сутність, види і завдання

Торгівля на ринку цінних паперів актуальна в даний час. Звичайно, вона регулюється, нормується далеко не одним нормативним актом. Тут діють національні і міжнародні документи. Але хто виступає організаторами торгівлі на ринку цінних паперів? Якими повноваженнями наділяються ці особи? Як законодавства регулюють їх діяльність? Які вимоги до них пред’являються? Ці та інші важливі питання ми розглянемо в цьому матеріалі.

Сутність поняття

Організатор торгівлі на ринку цінних паперів – юридична особа, яка надає спектр послуг, що безпосередньо сприяють укладенню угод між учасниками такого ринку.

Звичайно, ці юридичні особи неоднотипны. Законодавчо виділяються наступні види організаторів торгівлі на ринку цінних паперів:

  • Організатори біржових торгів (відповідно, таку роль буде виконувати безпосередньо біржа).
  • Організатори позабіржових торгів.

Визначення законодавства

Що сказано про організаторів торгівлі на ринку цінних паперів у ФЗ? Регулюючі положення є у Федеральному законі “Про цінні папери”.

Такими організаторами, ФЗ, вважаються професійні учасники ринків цінних паперів, що надають послуги, які безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод, чий об’єкт – цінні папери.

Найбільшу увагу в даному ФЗ приділено опису та характеристиками фондової біржі.

Вимоги закону

У ФЗ “ПРО цінні папери” визначені вимоги до подібних організаторам торгів:

  • Організатором може виступати як фізична, так і юридична особа.
  • Подібна організація може бути створена практично в будь-якій цивільно-правовій формі.
  • Організатор може застосовувати будь-яку технологію організації своєї діяльності.
  • Організатор може налагоджувати ділове співробітництво не тільки з професійними учасниками ринку цінних паперів, але і з іншими зацікавленими в подібних угодах особами.
  • Організатор торгів може поєднувати цей вектор діяльності з будь-якою іншою активністю на ринках цінних паперів. Але крім ведення реєстру. Тобто, йому не заборонено виступати брокером, депозитарієм, дилером, керуючим клірингової системи та ін.
  • Немає обмежень по кількості учасників на майданчику.
  • Мінімальний розмір власного капіталу для організатора не встановлюється по ФЗ.
  • Члени організатора можуть володіти неоднорідними обов’язками і правами.

Отримання ліцензії

Що стосується озвучених різновидів діяльності, ними починають займатися тільки після одержання ліцензії. Самих же ліцензійних документів тут чотири види: два – для біржових організаторів, два – для позабіржових.

Перша група ліцензій дає право на організацію торгів, де предметом угоди є державні цінні папери. Друга група ліцензій дає право займатися організацією купівлі-продажу комерційних цінних паперів.

Для організаторів торгівлі на ринку цінних паперів в РФ термін дії такої дозвільної документації – 10 років. Але є і виключення. Якщо організатор, крім цього, паралельно зайнятий іншим типом діяльності, то строк дії ліцензії у разі його знижується до трьох років.

Встановлюються організаторами приписи

У РФ діяльність організаторів торгівлі на ринку цінних паперів регулює спеціальна Федеральна комісія з цінних паперів. Саме за її постановами юридичні особи-організатори складають і реєструють переліки правил ведення торгів. Звичайно, ці приписи надалі є обов’язковими для виконання.

Тут організатор торгівлі на біржі, ринку цінних паперів зобов’язаний вказати наступне:

  • Списки цінних паперів, які в його випадку є об’єктами угод.
  • Вимоги до майбутнім учасникам торгів. Правила для провадження ними діяльності, а також перелік санкцій, які будуть застосовуватися до продавцям і покупцям у разі порушення правил.
  • Механізм ціноутворення на ринку. Комплекси заходів, які повинні запобігати факт маніпулювання учасників цінами.
  • Правила і порядки втручання представників організатора проведення торгів. Перелік умов, які виправдовують таке втручання. Ситуації, при факті вчинення яких торги можуть бути зупинені.
  • Дії, які має право вжити організатор у разі виникнення надзвичайних обставин.
  • Механізми звірки окремих положень за договорами учасниками торгів, організатором, клірингової та депозитарної службами.
  • Порядок і способи виконання зобов’язань за договорами, укладеними на підзвітному організатору ринку.
  • Правила відшкодування збитків від невиконання (або неповного, неналежного виконання) зобов’язань сторонами угоди.

Вимоги до юрособі

Ми встановили, що організатором торгівлі на ринку цінних паперів є юридична особа, чия діяльність прямо сприяє укладенню угод з купівлі-продажу цінних паперів. Ці особи правомочні встановлювати правила для учасників угод, що укладаються на їх просторі.

Але в той же час законодавство пред’являє певні вимоги і до самих організаторів:

  • Керівники підрозділів організатора, виконавчі директори, а також начальники комітетів, службовці зобов’язані пройти обов’язкову атестацію. Тільки вона дає їм право займатися організацією торгів.
  • Ніхто з перерахованого вище персоналу не повинен бути акціонером компанії, що бере участь у торгах.
  • Ніхто з працівників організатора (як і він сам) не повинен бути працевлаштований в організації, що приймає участь в торгах на його просторі.

Тепер познайомимося конкретно з певними типами організаторів.

Фондова біржа

Як ви пам’ятаєте, її називають організатором торгівлі на ринку цінних паперів. Фондові біржі формують свій дохід з утримання певного відсотка із сум угод, що укладаються на підвідомчих їм територіях. Також їм законодавчо дозволено збирати з учасників угод різного роду внески, платежі, збори, так чи інакше, спрямовані на оплату послуг з організації торгів.

Окремий тип прибуток фондової біржі – це штрафи. Їх стягують з учасників за порушення діючих правил торгів, положень внутрішнього біржового статуту.

Головні завдання біржі

У списку організаторів торгівлі на ринку цінних паперів перші місця займають різноманітні фондові біржі. Їх об’єднують при цьому досить схожі загальні завдання:

  • Надання майданчика, на якій здійснюються торги.
  • Визначення рівноважної вартості цінних паперів.
  • Накопичення вільних грошових коштів і подальший перерозподіл прав власності.
  • Забезпечення принципу відкритості купівлі-продажу цінних паперів.
  • Створення працюючого механізму для швидкого вирішення спорів, що виникають на торгової майданчику, з найменшими негативними наслідками для учасників.
  • Розробка етичного кодексу, стандарту належної ділової поведінки для учасників.

Вимоги, пропоновані біржею

Правила роботи фондової біржі повинні відповідати наступним переліком вимог:

  • Цей звід правил повинен забезпечувати однакові умови для всіх учасників торгів. Притому починаючи з введення заявок на участь у здійсненні операцій. Біржі повинні забезпечити збереження цієї документації протягом трьох років.
  • Висновок всієї маси договорів купівлі-продажу має відбуватися лише в рамках торгової структури організатора.
  • В правилах торгів обов’язково прописується механізм взаємодії продавців і покупців цінних паперів з депозитарної та/або розрахункової системою. Притому в даному контексті організатор сам повинен забезпечувати розрахункову систему за вже виконаними договорами. За ним залишається право вибору: виробляти цей процес самостійно або залучити до його виконання спеціальні клірингові, депозитарні або розрахункові установи.
  • Фондова біржа законодавчо зобов’язана розкривати необхідні дані за цінними паперами для безпосередніх учасників торгів. Також повинні бути передбачені механізми і умови надання подібної інформації категорії осіб, яка не бере участі в торгах.

Позабіржові торги

Перейдемо тепер до позабіржовим організаторам торгівлі на ринку цінних паперів. У своїй більшості позабіржові майданчики застосовуються лише для здійснення адресних угод. Тут організатор виступає в ролі посередника. Таке положення справ типово для первинної реалізації акцій.

Менш розповсюджений на практиці випадок: позабіржова торгівля обмежена угодами між однієї великої інвестиційної організацій і кількома приватними інвесторами. Друга назва такої форми – інвестиційний магазин.

Організатори подібних позабіржових торгів повинні відповідати вимогам, які пред’являються до фондових бірж. Ще одна спільна риса: джерела доходу у позабіржових організаторів ті ж самі, що і на фондових біржах. Це утримання відсотка від скоєних на торговому майданчику угод, певні фіксовані платежі, а також штрафи за порушення встановлених для учасників правил.

Правила позабіржових угод

На подібних майданчиках купівля-продаж цінних паперів також підпорядковується певним правилам. Їх становить безпосередньо організатор, спираючись на два принципи:

  • В даній торговій системі застосовуються тільки котирування учасників. Зокрема, кожен учасник ринку зобов’язується здійснити операцію лише на умовах, зазначених в котируванні.
  • Правила повинні містити в собі опис механізму перевірки даних за договорами, яка здійснюється за допомогою торгової системи.

Діяльність організаторів торгів на ринку цінних паперів нормується певними законодавчими положеннями. Вимоги до них відрізняються від форми діяльності – у сфері біржової та позабіржової торгівлі. Є і загальні положення, обов’язкові для всієї маси організаторів.