Особливості використання
У нормативних вимогах йдеться, що непрохідні канали можна застосовувати тільки в наступних випадках, коли:
Вибір розміру непрохідних каналів, що підходять для монтажу на конкретному об’єкті, залежить від декількох параметрів:
Монтаж і облаштування
Пристрій непрохідних каналів під водопроводи, теплотраси та інші напірні мережі починають з підготовки котловану. Його глибина залежить від розмірів встановлюваних елементів. На дні котловану облаштовують подушку із бетону та піску. Після цього встановлюються П-подібні елементи з невеликим нахилом, щоб у випадку появи конденсату або просочування вологи з грунту вона стікала до місця, де її будуть відкачувати або вона самопливом далі буде стікати в грунт.
Після того як всередину нижнього елемента буде покладена напірна мережа, зверху укладають днище і стики зашпаровують бетонним розчином. Зверху конструкції облаштовують обклеювальну або обмазувальну гідроізоляцію і потім насипають шар грунту. Якщо виникне необхідність відремонтувати або замінити проходить всередині непрохідного каналу мережа, знадобиться тільки розкрити грунт до тієї позначки, де знаходиться верх захисного елемента і підняти його, підчепивши конструкцію за монтажні петлі.
Тому що дістатися до напірної траси досить складно – для цього необхідно вийняти значний обсяг грунту, конструкції використовують тільки на тих мережах, де не потрібен частий ремонт або постійне обслуговування.
