Початок творчого шляху
Власну музичну групу він зібрав ще в школі в 1979 р., вона проіснувала кілька років. Потім під час навчання в технікумі з 1982-1985 р. р. музична діяльність Лаертського Олександра була тимчасово перервана, і тільки до 1986 р. колектив був зібраний знову. Натхнені хлопці записали “Сектор тепла”. Як згадував Олександр Лаертський, пісні народилися швидко:
Дві гітари і по каструлях чоловік стукав.
Запис поширилася серед студентів хімфаку МДУ і мала успіх. Друге дітище, “Приходить з нижніх квартир”, було записано на звичайний магнітофон і відрізнялося хуліганськими мотивами.
Музичні проекти
Пісні Лаертського Олександра, наділені чорним гумором, іронією, побутовою тематикою і ненормативною лексикою стали відомі раніше самого автора. Перші альбоми, записані на магнітну стрічку звичайного магнітофона, не були призначені для широкого слухача, але знайшли своїх шанувальників.
Після того як музикант влаштувався в НДІ, виявив, що там працює чимало талановитих хлопців, які теж пишуть пісні. У 1985 р. вийшов акустичний проект “Волохате скло”, з-за якого згодом склалася незрозуміла плутанина з назвою групи. У 1987 р. хлопці записали три альбоми: Rastut Rebiata Patriotami (“Ростуть хлопці патріотами”), “Кобзоноид”, “День знань”. Не кращої якості аудіозаписи, стали поширюватися з великою швидкістю. Альбоми чорного гумору групи “Волохате скло”, якою, в принципі, реально не існувало, кочували серед студентів, таксистів, рок-тусовці. У тому ж році вийшов у світло сольник Лаертського “Блюз півночі”.
Незабаром було вирішено набрати класичний склад групи – рояль, скрипка, гітара, перкусія, бас віолончель і назвати колектив “Сталість пам’яті”. В такому складі записали кілька якісних студійних альбомів: “Овальне дзеркало Сведенборга”, “Піонерська зорька”, “Жінка з трубою”, “Доители виснажених жаб”. Автором найвідоміших пісень став Олександр Лаертський: “Діти ховають коня”, “Залізна палиця стирчить в животі”, “Молода комсомолка” розлетілися по всій країні хіти. До кінця 80-х рр. колектив розпався. Лаертський практично не з’являвся на сцені, його публічні виступи зводилися до квартирники аж до 1992 р.
