Старість – не радість!
Однак рухливість, грайливість і інші якості зберігаються лише до похилого віку. Як правило, собаки цієї породи можуть прожити відносно довге життя – від 12 до 15 років. У віці, порівнянному з глибокою старістю, собаки стають більш спокійними і повільними. Що тут сказати, роки і у собак беруть своє!
Дідку вже стає все важче розумітися на ноги, долати сходинки і навіть виконати якийсь елементарний трюк. Він більшу частину часу проводить відокремлено. Характер собаки також зазнає певні зміни. Песику дуже складно переносити розлуку зі своїм господарем і коли залишається один у нього на душі стає тривожно. У довгому самоті він починає гавкати, скиглити або вити.
Так, старість рідко кому з людей легко перенести. А що вже говорити про таких милих звірят з тонкою і вразливою психікою?!
