Російський соціалізм
У «Витоки і сенс російського комунізму» коротко викладено основні тези Бердяєва, що стосуються його поглядів на російський нігілізм і вітчизняний соціалізм.
Вчений у своїх працях вважає, що зародження філософії нігілізму в Росії багато в чому зобов’язане концепції російського православ’я. Її царська влада не розглядала як окрему релігійну філософію, будувала на авторитеті влади духовної політичну владу».
«Неподіл влади церкви і влади уряду» послужило серйозним поштовхом до формування «ідеології ненависництва» у вузьких колах вітчизняної інтелігенції. Пізніше такі ж погляди виллються в ідеологію російського соціалізму, основою якого стане «ідея свободи від будь-якої філософії, концепції чи релігії».
Кульмінацією розвитку нігілізму став анархізм, який представляє собою «неприборкану пристрасть і ненависть народу до всього, що стримувало його протягом століть».
У книзі Бердяєва «Витоки і сенс російського комунізму» розглядається перехід від філософії анархізму безпосередньо до самого «справі революції». Цей перехід був природною реакцією на «сліпоту і глухоту правлячої влади». Бердяєв вважав, що вищим верствам суспільства слід було б вчасно звернути увагу на проблеми нижчих верств і допомогти їм вирішити їх. Тоді у нижчих верств просто б не було ніяких підстав для бунту і, тим більше, проведення масштабної ідеологічної революції.
