Московська лінгвістична школа: загальна характеристика, засновник, представники

Основні заслуги лінгвістичної школи

Якщо говорити коротко, Московська лінгвістична школа змогла домогтися низки нововведень в області мови:

  • виявлення ряду правил теоретичної граматики, які з’явилися лише за рахунок реальних фактів;
  • порівняльний аналіз за рахунок зіставлення всіх мов індоєвропейської групи;
  • поява нового терміна — «морфологія», завдяки якому було можливо розглядати граматику з точки зору історії та реального стану справ у мові;
  • створення теорії про дивергентно-конвергентної еволюції мови;
  • поява методу відносної хронології.

Пилип Федорович Фортунатов

Ф. Ф. Фортунатов і Московська лінгвістична школа допомогли філології розвинутися і відкрити нові реалії. Мовознавець з’явився на світ в 1848 році, він навчався в Московському університеті на історико-філологічному факультеті, де й відкрив у собі бажання надалі більш активно займатися пізнанням мови. Він добре знав історичні корені індоєвропейської групи мов завдяки широкому вивченню давньоіндійських писемних пам’яток.

Після закінчення університету він відкрив нові сфери в литовській мові разом зі своїм колегою Всеволодом Ф. Міллером.

У 1871 році Фортунатов закінчує магістратуру і починає працювати за кордоном протягом декількох років. Завдяки подорожі по Європі філолог знайомиться з багатьма вченими, які теж впливають на його подальшу діяльність.

Після успішного захисту дисертаційної роботи Фортунатов стає на час професором кафедри порівняльно-історичної граматики індоєвропейських мов в МДУ. Завдяки цьому професор став не лише прекрасним мовознавцем, філологом, лінгвістом, але і педагогом. Він створив спеціальну систему викладання саме лінгвістичних наук, яка стає орієнтиром для багатьох педагогів і по сьогоднішній день. Система базується на тому, щоб навчити студента основам давньоіндійських, старослов’янської, латинської і литовської мов.

На те, як Фортунатов вів свої лекції, орієнтувалися багато педагогів не тільки в Росії, але і за кордоном. У Швеції, Англії, Данії, Франції, Німеччини, Австрії, Румунії метод вченого став провідним. Причому відомі мовознавці та вчені у сфері мови слухали лекції Фортунатова. Все це вийшло, так як філолог мав аналітичний склад розуму, він міг з легкістю скласти невзаїмопов’язані між собою факти, розглянути в них причинно-наслідкові зв’язки і скласти воєдино.

Московська і Петербурзька лінгвістичні школи були схожі між собою, так як ставили перед собою схожі цілі. Ф. Ф. Фортунатов перебував у лавах членів Академії наук у Петербурзі, тому своєрідно впливав і на розвиток місцевих теорій.

Московська лінгвістична школа і лекції для студентів — це спадщина, яку залишив після себе мовознавець. Конкретної праці, яка б узагальнювала всі його теорії, не було створено.