Структура
В структурі моралі виділяють норми поведінки та принципи.В принципі можна виділити 3 складові моралі: моральна свідомість, практика і відносини.
Деякі принципи обумовлюються або прописуються. Інші, такі як правдивість, рішучість, участь, доброта є бажаними, але не обов’язковими. Оскільки за коротку людське життя сформувати в собі всі чесноти неможливо, потрібно намагатися хоча б пару якостей в собі розвинути до досконалості.
В першу чергу, потрібно стежити за своїм зовнішнім виглядом, не допускати неохайності. Це приписи будь-якого цивілізованого суспільства.
Філософія стародавності. Погляди на моральність
Філософи-стоїки вчили з витримкою переносити всі страждання і вчитися на своїх помилках. Ця школа бачила головною доблестю людства стоїцизм. Філософ-ідеаліст Платон бачив весь світ як відображення духовного світу. Тому він вважав, що людина моральні цінності не пізнає свого життя а згадує. У своїй духовній личині він вже їх знав, просто народившись, забув. Платон вважав, що всі моральні цінності людства йдуть від Бога. І саме Бог володіє всіма чеснотами, чоловік – тільки невелика їх частиною.
Аристотель же був матеріалістом. Спрямованість його розуму була іншою. Філософ розглядав моральність як міру, як здатність обмежувати себе. Зло, на його думку, це відсутність заходи. Аристотель поділяв 2 форми – розумові і загальнолюдські форми моральності.
Європейські мислителі вже використали поняття релігії для пояснення відмінностей між добром і злом. З навчань просвіти відомі вчення Гегеля, Канта, Монтеня, Дені Дідро та інших філософів.
