Друга частина. Жуков.
Говорячи у своїй книзі про Жукова, Рокоссовський згадує його далеко не як талановитого полководця.
При огляді «укріпленої смуги» на Волоколамському напрямку було виявлено, що ніякого зміцнення немає, територія ніяк не захищена. Рокоссовський став просити його у Жукова і домігся, щоб йому виділили два полки зенітних гармат. При цьому він вислухав безліч лайливих промов від Георгія Костянтиновича, який дав на підготовку до операції всього одну ніч. У своїх мемуарах Рокоссовський підкреслює, що сил у них було мало, а прохання продовжити термін підготовки відхилялися.
Таких ситуацій було безліч. Лише вмілим діям командирів і згуртованістю хлопців вдавалося вижити і стояти до кінця. Костянтин Рокоссовський закінчує своє оповідання, кажучи про те, що війна була загальної, всенародної, а значить, і перемога теж загальна.
