Машини змінного струму: пристрій, принцип роботи, застосування

Пристрій асинхронної МПТ

Для технічної основи даного пристрою у вигляді ротора і статора використовується листова сталь, яку перед складанням покривають ізоляційним олійно-каніфольним шаром з обох сторін. В машинах малої потужності сердечник може виконуватися з електричної сталі без додаткового покриття, оскільки ізолятором у даному випадку виступає природний оксидний шар на металевій поверхні. Статор фіксується в корпусі, а ротор на валу. В асинхронних машинах змінного струму великої потужності сердечник ротора може кріпитися і на ободі корпусу втулкою, насадженої на вал. Безпосередньо вал повинен обертатись на підшипникових щитах, які також фіксуються до основи корпусу.

Зовнішні поверхні ротора і внутрішні поверхні статора спочатку забезпечуються пазами для розміщення провідників обмотки. У статора машин змінного струму обмотка частіше виконується трифазною і підключається до відповідної мережі на 380 Ст. Її також називають первинною. Аналогічно виконується і обмотка ротора, закінчення якої зазвичай формують з’єднання в конфігурації зірки. Передбачаються і контактні кільця, через які додатково може підключатися реостат для регулювання або трифазний пусковий елемент.

Важливо відзначити і параметри повітряного зазору, який виконує функцію демпферної зони, знижує шум, вібрації і нагрівання при роботі пристрою. Чим більше машина, тим більше повинен бути зазор. Його величина може варіюватися від одного до декількох міліметрів. Якщо конструктивно неможливо залишити достатньо місця для повітряної зони, то передбачається система додаткового охолодження установки.