Леонардо Бруні: біографія, філософія та основні ідеї

Завдяки філософським працям гуманіста Леонардо Бруні, люди змогли з іншої сторони подивитися на суспільство та взаємодія в ньому. Він був послідовником Салютати. Основні праці Леонардо Бруні та інформація про його життя представлені в статті.

Про життя філософа

Згідно з історичними даними, гуманіст народився приблизно в 1370 році. Місцем народження вважається Ареццо. Спочатку особливий інтерес він виявляв до юриспруденції. Її вивченням Леонардо Бруні займався у Флоренції та Равенні.

Поспілкувавшись з Эмануилом Хрисолором, він прийняв рішення серйозно зайнятися класичної старовиною. Важливим етапом його життя є служба на посаді папського секретаря. 1415 рік значимий в біографії Леонардо Бруні у зв’язку з його участю в Констанцском соборі. Там він супроводжував самого папу римського Іоанна двадцять третього.

Після позбавлення влади папи філософ перебрався до Флоренції, де заглибився в справи республіки. Результатом його роботи стало важливе для держави твір Historiarum Florentinarum libri XII. Воно не тільки продемонстрував основні ідеї філософії Леонардо, але й забезпечило йому флорентійське громадянство. Згодом гуманіст удостоївся посади державного секретаря республіки і обіймав її до кінця своїх днів.

Світогляду Леонардо Бруні

Коротко описати всі його думки, безумовно, неможливо. Базуються роботи філософа на переконаності в тому, що кожна людина має безмежний творчий потенціал. Ґрунтуючись на даному своєму висловлюванні, він припустив, що люди протягом усього життя повинні прагнути до всебічного розвитку. Віра в добро і заперечення аскетизму також займали серйозне місце в роботах філософа. Ці напрямки можна назвати основними ідеями Леонардо Бруні.

Відмінність Бруні від філософів епохи Відродження і представників Середніх віків

Основна частка філософів того часу віддавала перевагу спогляданню. Леонардо вважав, що тільки активне існування є вірним. На його думку, розумним повинна бути чужа ледарство. Але корисне спілкування, здатне підвищити рівень кругозору, для нього завжди було в ціні.

Що стосується ставлення до сім’ї і дітям, то і тут погляди Бруні різнилися з сучасниками. В ті часи суспільство не приділяло належної уваги промислом, а турботу про дітей і зовсім порівнювали з несприятливим поведінкою. Леонардо цю думку не поділяв. Він не тільки позитивно ставився до законного шлюбу і культурному вихованню дітей, але і відзначав необхідність даних процесів для гідного розвитку суспільства.

Думки гуманіста, що прийшли до нього через тривалої служби в республіканської влади

Різні посади довелося займати Леонардо протягом свого життя. Найтривалішою стала його робота на посаді республіканського канцлера. Саме ці сімнадцять років служби породили в ньому найпопулярніші і важливі для людства думки.

  • Патріотичні ідеї. Найяскравіше його бачення представлено у праці “Похвала Флоренції”.
  • Перекладацька діяльність. У свій час Бруні активно переймав знання про грецькою мовою у Мануїла Хрисолора. Ці знання стали дуже корисні як для розвитку гуманізму, так і для породження нового наукового напрямку. Так, Леонардо вважається одним з родоначальників перекладацької діяльності. Саме його силами з’явилися латинські переклади праць таких видатних філософів, як Платон, Аристотель, Демосфен, Плутарх. Ці переклади дали змогу з іншого боку поглянути на античні часи.
  • Громадянська позиція. Його ставлення до держави і суспільству було схоже з думкою античних філософів. Бруні заявляв, що вищим ступенем моральності є вчення про державу і управлінні ним. На його думку, немає нічого прекраснішого щасливої людини. І якщо так чудово робити щасливим одного, то чому б ні ощасливити і цілу групу людей. Але, незважаючи на його бажання об’єднати в єдине суспільство, він стверджував, що для нього важливо лише те, що відбувається в межах рідного міста. Життя за його межами, за його словами, не представляє ніякого інтересу.
  • Філологічні роздуми. В даному напрямку Бруні працював особливо широко. Він навіть написав цілий цикл роздумів про гуманістичному освіту. В рамках даної праці були прописані заняття, здатні вдосконалити і покращити людини. За його словами, кожному необхідно володіти витонченістю і благородної прямотою. Леонардо пропонував вивчати не одну конкретну область, а поєднувати знання, отримані з історії, філософії, філології, літератури й ораторського мистецтва. Варто відзначити, що філологічні погляди філософа були дуже великими і зовсім не обмежувалися граматикою, як це було прийнято в ті часи.
  • Думки Леонардо Бруні завжди знаходили масу послідовників і однодумців. Його думка про доблесті і моралі досі цінно серед філософів.

    Взаємодія з іншими філософами

    З сучасниками Леонардо вкрай пощастило. У різні часи він удостоювався честі поспілкуватися зі старшим Козімо Медічі і папою Євгеном четвертим. Вони не тільки з повагою ставилися до творчості Бруні, але й неодноразово зверталися до нього за допомогою. Так, листи Платона він перекладав саме на прохання Медічі. Що стосується папи, то для нього Леонардо в письмовій формі виклав свій погляд на відсутність протиріч. Тато, у свою чергу, запропонував філософу посаду секретаря папської курії.

    Важливе місце в житті гуманіста займала дуже впливова в п’ятнадцятому столітті родина Малатеста. Дружина глави сімейства була дуже освіченою і різнобічною жінкою для тих часів. Після спілкування з нею Бруні прийшов до написання свого твору про необхідність підвищення рівня освіченості шляхетних дам.

    Твори

    Кількість його творів порахувати практично неможливо. Основну їх частку займають роботи про державу та її устрій. Писав він у різні часи і кращими з них вважаються Historiae Florentini populi, Epistolae familiares, De bello italico adversus Gothos.

    Крім політехнічних творів, належне місце в списку робіт Леонардо Бруні займають біографії таких видатних філософів, як Петрарка і Данте. А його погляд на теорію переклад став першою роботою в цьому напрямку.

    Актуальність його творів підтверджується тим, що їх вивчення здійснюється і по сьогоднішній день. У список самих топових його робіт входять книги під назвами “Спір про знатність і шляхетність” і “Введення в науку про мораль”.

    Відхід з життя

    Філософія Леонардо Бруні була близька багатьом його сучасникам і послідовникам. Тому після його відходу з життя за право організації його похорону йшла справжня боротьба. Основними претендентами на проведення цього обряду були два важливих міста – Флоренція і Ареццо. Вони бажали провести величне прощання і увічнити філософа пам’ятником. Місцем його поховання була обрана флорентійська базиліка Санта-Коротше.