Іван Іванович Шишкін
Сучасники називали його «царем лісу» за любов до лісових куточках, за вміння передати на полотно найменші нюанси світла і тіні. А ще за те, що при погляді на його роботу складалося враження присутності в цьому лісі, відчуття запахів і звуків. Його роботи прості, але щоб написати таку простоту, потрібні були безмежний талант і майстерність.
Остання робота художника – «Корабельна гай». Її часто називають картиною-заповітом. Стрункі сосни злітають у блакить, сонце підсвічує води лісового струмка в неймовірні кольори. Тут стоїть тиша, тільки переливаються через камені струменя води, так дзижчать бджоли.
«Жито» – картина-пейзаж великого російського художника – теж дихає спокоєм, але тут викликає радість нескінченний простір поля зі зрілими колосками хліба. Відчувається, як вітер грає тугими колоссям, а стебла біля дороги впали на землю під вагою зерна. Сонячний день створює радісний настрій і від побаченої картини і від передчуття хорошого врожаю.
