Невдачі у зовнішній політиці Карла II
У 1667 році Англія, яка вела війну з Голландією за морську торгівлю, була страшно принижена. Голландський флот спалив 4 корабля і захопив англійська флагман. Радники змусили короля укласти мир з Нідерландами, що викликало бурю обурення в країні. Втім, для короля це була всього лише прикра перешкода, адже вона відволікала його від любовних розваг.
Державні справи тим часом зайшли в глухий кут: церква вимагала прийняття законів, які забороняли будь-яку релігію, крім англіканської, війна з Голландий спустошила казну, а парламент відмовляв у засобах.
В надії на незалежне правління Карл розпустив незговірливий парламент, після чого вступив у таємні переговори з французьким королем. Людовик XIV погодився на союз проти Голландії, але зажадав полегшити долю католиків в Англії. Карл пообіцяв, що у відповідний момент оголосить себе прихильником Римської церкви.
Результатом цього секретного договору стало масштабне битва об’єднаних сил Франції і Англії біля берегів Саффолка в 1672 році. Але удача була на стороні голландців. Карлу нічого не залишалося, як піти на примирення з парламентом, який змусив його посилити закони проти католиків.
