Перші єгеря: рейнджери, пандуры
Перші єгерські полки в європейських арміях з’явилися в сімнадцятому столітті. Застосовуючи сучасну військову термінологію, їх можна назвати спецназом того часу.
У 1756 році в британської колоніальної армії в Північній Америці були створені перші підрозділи рейнджерів. Комплектувалися вони добровольцями з мисливців та єгерів, застосовували тактику, запозичену у індіанських племен. Переважно вели бойові дії з гарнізонами французьких фортець та індіанцями.
В Європі під час Другої Сілезької війни (1744-1745) військам Фрідріха Великого довелося вступити в бій із загонами австрійських пандуров. Комплектувалися ці загони з поселенців прикордонної смуги. Пандуры не вміли крокувати в строю, але влаштовували засідки, влучно стріляли і успішно протистояли вимуштруваної прусської піхоти.
За наказом Фрідріха II в прусської армії були створені єгерські полки.
До Семирічної війни (1756-1761) це нововведення мало цікавило монархів Європи. Але побачивши прусських єгерів на полях битв, воєначальники європейських країн запозичили ідею.
