Як користуватися чотками в православ’ї? Види чоток. Як молитися з чотками

Для того щоб зрозуміти, як користуватися чотками в православ’ї, добре б дізнатися, що таке чотки, для чого і кому вони потрібні, як давно застосовуються. Важливі питання: чи потрібно благословення духівника на застосування чіткий у молитвах, які чотки краще придбати і як їх зберігати. Та і просто цікаво знати в яких релігіях використовуються чотки, якими вони бувають або були, дозволяється робити їх своїми руками. Спробуємо відповісти на ці питання в даній статті.

Що таке чотки?

Слово «чотки» утворено від давньоруського «вважати», «шанувати». Зовні вони виглядають так: шнур, замкнутий в кільце, на який нанизані предмети (намистини), пластинки або зав’язані вузлики. Застосовуються у багатьох віруваннях: в індуїзмі, ісламі, буддизмі з II тис. до нашої ери. Найдавніші чотки знайдені в Індії.

Християнство вони прийшли в IV столітті, введені в практику святим Пахомієм. Чотки мають велике значення в чернецтві, їх вручають ченцеві при постриженні, іменуючи «духовним мечем». Ченці не розлучаються з чотками, які допомагають їм зміцнити зв’язок душі з Господом.

Навіщо потрібні чотки у християн?

Призначення чоток приблизно однаково в усіх релігіях світу. Як то:

Багаторазово повторювана молитва – символ віри, звернення людини до Бога, до святих і ангелів, виражена в проханні, подяки та славословлення. Часто молитва супроводжується поклонами або іншими ритуальними діями. Завдяки найпростішому рахункового пристрою, яким є чотки, віруюча людина може, перебираючи намистини, вести рахунок вчинених молитов або дій.

Звернення до Господа вимагає від віруючого максимальної концентрації і зосередженості. Зібратися і не відволікатися від молитви допомагають чотки.

Чотки, збережені в легкодоступному місці, на зап’ясті, поясі, в чохлі, потрапляючи на очі, є нагадуванням про молитву. Шнурок, з’єднаний в кільце символізує безперервну молитву, яка є очищення душі.

Використання чоток дозволяє підтримувати певний ритм перебиранням намистин. У деяких ритуальних діях це важливо.

Чотки в релігії наділені символічними смислами. В православ’ї вервиця – це сходи від землі на небо; намистини – це камені, об які розбиваються гріховні помисли; коло чоток – це фортечні стіни, що охороняють людини. Вервиця – це духовний шлях, який ніколи не закінчується.

У кожної конфесії чотки мають свої відмітні ознаки, що дозволяють зробити висновки про належність її власника до якого-небудь віросповідання або ступеня його підготовки. Є такі особливості і в православ’ї. Користуватися чотками як обов’язковим атрибутом в даний час мають тільки ченці. Миряни, які раніше були зобов’язані молитися з чотками в руках, сьогодні вільні від цього, і рідко застосовують даний аксесуар.

Види православних чоток

В православ’ї використовували кілька варіантів чоток. Згодом до них додавалися нові, а якісь застарівали і йшли в минуле. Православні чотки можна відрізнити за зовнішнім виглядом від чоток інших віросповідань. Наприклад, використовувані в католицтві чотки «розарій» мають іншу кількість зерен і поділ їх на групи.

Православні чотки «лестовка» один з найбільш ранніх варіантів, використовувалися ще в дорозкольною Русі. Пізніше були витіснені з ужитку іншими видами, але залишилися у користуванні старообрядців. Лестовка, що означає сходи, чотки і нагадують її своїм зовнішнім виглядом. На ній по довжині закріплені щаблі, тобто петлі, які називаються бобочки. Розташовані й поділені вони в певній системі. Всередину метеликів закладаються рулончики паперу з різними молитвами. Краї лестовок з’єднуються і зашиваються трикутниками, лапостниками або пелюстками. Символ віри – молитва в різних службах може мати різне призначення. А тому робилися і різні лестовки: святкові, щоденні, вінчальні, поминальні і так далі. Зараз справжні лестовки можна побачити вкрай рідко: на фотографіях, у старообрядців або в музеях. У православ’ї свого часу замінили вервиці.

Вервиця – традиційний різновид вузликових чоток. Свою назву отримала від слова «мотузка», так як спочатку не замикалася в кільце, а мала вигляд пояси з зав’язаними на ньому вузликами. В’язана вервиця у місці з’єднання країв закінчується пензлем або хрестом. Саме такий тип найчастіше можна побачити у православних ченців або парафіян. Сама назва «вервиці» майже зникло з ужитку, замінене загальним поняттям «чотки».

Скільки намистин може бути в вервиці?

У класичних православних вервиці кількість намистин може бути набрано, виходячи з двох принципів. У першому випадку їх 33 штуки, що вказує на кількість земного віку Христа. Найбільш популярними є вервиці з кількістю намистин, кратні десяти. В чернечому «духовний меч» кількість намистин найчастіше 100, але доходить і до тисячі.

Кожен десяток намистин розділений між собою відмінним від основного набору елементів. Це може бути намистина іншого розміру або форми, або інший предмет, який на дотик буде виділятися із загального ряду.

Як користуватися чотками в православ’ї?

За четкам можна читати будь-які молитви. Читання молитви супроводжується відліком однієї намистини після її завершення.

Наприклад, щоденне навернення до Господа рекомендується проводити так: основна молитва читається десять разів, після кожного разу пальцями перебирається на вервиці по одній затиснутою між великим і вказівним пальцями бусинці. Після десятого разу черга доходить до роздільника, а значить прийшов час прочитати молитву до Богородиці.

У молитві не забувайте осіняти себе хресним знаменням, в цьому теж можуть допомогти чотки. По закінченні нитки читається «Отче наш». Комбінувати читання молитов можна, виходячи з кожного конкретного випадку.

Як довго повинна тривати молитва?

Наступне питання: «Як довго молитися з чотками в православ’ї, як переконатися в достатності молитви?» Тривалість молитви кожен визначає для себе сам. Для мирян на цей рахунок немає ніяких вказівок. Основне у зверненні до Бога – це щирість, а з часом можна визначитися експериментальним шляхом.

Проведіть ранкову і вечірню молитву за потреби душі, зазначивши для себе, скільки пішло часу по годинах, і скільки разів ви пройшли по колу чоток. Зіставлення цих первинних даних визначить подальшу тривалість вашої молитви.

Чим відрізняються придбані і виготовлені самостійно чотки?

Куплені в церковній крамниці вервиця – це освячений предмет, виконаний з урахуванням всіх правил, що поширюються на православні чотки. У рукодільниць в результаті буде виріб світського призначення (до його освячення в храмі). З іншого боку, річ, виготовлена за вашим смаком, баченню,зручну саме для ваших пальців, приємніше тримати в руках.

В якості зерен (намистин) можна використовувати вузлики на мотузці та інші приємні для вас предмети. Найчастіше круглої форми, кульки з самого різного матеріалу. У давні часи першими зернами були навіть сушені ягоди.

Виготовлення чоток своїми руками

Слід визначитися з розміром ваших чоток. Найменші, які надягають на палець, мають десять намистин. Тридцять три – вік Христа. П’ятдесят вузлів або намистин символізують П’ятидесятницю. Сімдесят зерен – нагадування про сімдесяти апостолів. Чотки в сто намистин використовуються ченцями.

Готується необхідна кількість намистин однакового розміру. На кожні дев’ять штук потрібен один роздільник – намистина більшого або меншого розміру. А також необхідний шнур.

Збираються чотки в простій послідовності: кожна намистина закріплюється з двох сторін вузликами, а зібрана нитка з’єднується в кільце і закріплюється пензлем або хрестом.

Вибір чоток

Зрозумівши, як користуватися чотками в православ’ї, залишилося тільки підібрати такі чотки, які буде зручно і приємно подовгу тримати в руці. Це дуже особистий предмет, він повинен викликати тільки позитивні емоції. Вервицу потрібно потримати в руках, перебираючи зерна, прислухатися до своїх відчуттів.

Найбільше приємно тримати в руках дерев’яний виріб, саме тому православні чотки найчастіше роблять з цього матеріалу. Чотки швидко набирають енергетику свого власника, тому в подарунок годяться тільки нові вироби. Винятком є дар наставника своєму учневі.