Картини А. М. Родченко не випадково визнаються низкою авторитетних критиків шедеврами світового мистецтва. За своє довге життя знаменитий радянський живописець встиг створити кілька авторських технік ілюстрації, придумав унікальні методи роботи з фотографією, став засновником реклами в СРСР і першим радянським дизайнером.
Геній художника дозволив Родченко реалізувати себе в живописі, графіці, плакатного живопису, скульптурі, фотографії, художньому оформленні, рекламі й дизайні.
Картини Родченко високо цінуються серед любителів сучасного мистецтва і часто купуються колекціонерами для приватних сховищ. Більша ж частина робіт художника виставлена в галереї сучасного мистецтва Росії та країн СНД.
Біографія
Олександр Михайлович Родченко народився 23 листопада 1891 року в Санкт-Петербурзі, в родині театрального бутафора і пралі. Дитинство майбутнього генія художнього мистецтва проходило в атмосфері голоду, злиднів і постійної важкої роботи. У 1902 році батько Олександра, Михайло Михайлович, перевозить сім’ю в Казань, де знаходить більш високооплачувану роботу. У цьому ж місті Саша отримує свою першу освіту з відзнакою закінчуючи Казанське парафіяльне початкове училище.
Ранні роки
Завершивши першу щабель навчання, Родченко надходить в Казанську художню школу, де наставником юного живописця став відомий майстер Н. В. Фешин. Грамотний педагог відразу помітив художнє обдарування юнака і рекомендував Саші продовжити навчання в більш професійному закладі. Картини Родченко того періоду відрізнялися сильним впливом футуризму і кубізму. Саша зображував людські силуети, складені з різних геометричних фігур, активно експериментував з кольором і формою, намагаючись домогтися відсутності пропорції і виражати художній задум не через призму реалізму, а передавати його образно.
Революційна художня діяльність
У 1914 році Олександр Родченко познайомився з Варварою Степанової, яка також навчалася образотворчого мистецтва у Н. В. Фешина. Через два роки молоді люди закінчують навчання і переїжджають до Москви, живучи в цивільному шлюбі. За спогадами Степанової, її і Родченко протягом усього їх спільного життя об’єднувала неймовірна тяга до створення чогось нового в мистецтві, до розгляду тих його паралелей і унікальних проявів, на які до цього ніхто не звертав уваги.
Наступний, 1916, рік Родченко проводить в армії, отримавши посаду у сфері постачання.
Повернувшись зі служби, юнак одразу ж приймає рішення стати членом нового союзу художників-живописців, створеного революційно налаштованими творцями.
Незважаючи на політичні розмови в колах майстрів пензля, ніякої політичної ідеології союз не пропагував. Незабаром об’єднання отримало назву «Молода Федерація», і Олександр Родченко був обраний його художнім і політичним керівником. Відтепер однією з головних цілей союзу стає боротьба за нормальні умови для існування і роботи молодих митців. Старше ж покоління, до якого вже сучасники починають відносити і самого Родченка, активно займається виконанням різних замовлень зі сфери мистецтва.
Визнання в мистецькому середовищі
Сучасна композиція картин Олександра Родченко звертає на себе увагу представників нової влади, художника призначають головним оформлювачем кількох важливих об’єктів. Завершивши роботу по розпису будинків, Родченко призначається головою відділу З Наркомосу і начальником Музейного бюро.
У цей період Олександр активно займається розробкою концептуальних композицій, що представляють собою серії картин та ілюстрацій, виконаних у техніці раннього кубізму. Художник починає досліджувати жанр мінімалізму, намагаючись передати свій стан за допомогою всього декількох чорних штрихів на вощеному папері. Пізніше ці роботи стануть класикою вітчизняного мінімалізму і дадуть великий поштовх для розвитку радянської і російської графіки.
З середини 1910-х років картини художника Родченко отримують найвищі нагороди на виставках, присвячених новому російському мистецтву. Представники авангарду, мінімалізму, кубізму, футуризму й експресіонізму поступово об’єднуються в спільноту вільного мистецтва.
Олександр Михайлович завжди розглядав мистецтво як спосіб пошуку нових форм і способів вираження почуттів. Також художник перебував у постійному процесі експериментування, приділяючи увагу креслення та радикального мінімалізму.
- 1917-1918 роки. В цей час картини художника-авангардиста Родченко стають прикладами для наслідування і джерелами натхнення для багатьох початківців авторів. Досить прості за формою виконання і наповнені глибоким змістом роботи художника в стилі «плоскої живопису» отримують високі оцінки сучасників.
- 1919 рік. Родченко пише свою знамениту картину «Чорне на чорному». Всі роботи майстра цього періоду відносяться до техніки «фактурної живопису», Олександр Михайлович визначає фактуру як «основу всього художнього напряму епохи», активно експериментуючи з різними типами і видами матерії, заліза, скла. Картина Родченко миттєво стає еталоном «фактурної живопису».
- 1919-1920 роки. Основними елементами живопису Олександра Михайловича цього періоду стають лінії та знаки пунктуації. Художник вважав ці символи неймовірно важливими елементами своєї індивідуальної творчої культури.
- 1921 рік. Конструктивізм у картинах Олександра Родченко досягає свого піку. На московській виставці майстер продемонстрував триптих з трьох кольорів без додавання будь-яких інших відтінків. В роботі були задіяні всього три кольори: жовтий, синій і червоний).
Концептуалізм у роботах Родченко
Найбільш характерно концептуальні ідеї художника проявлялися в роботах над конструкціями з тривимірних елементів. Майстер багато працював над виробами з гіпсу, картону, заліза, скла і вінілу, створюючи просторові конструкції, наповнені художньою оригінальністю і філософським змістом.
- 1918 – «Складне і разбирающееся» – в роботі були використані картонні фігури, сполучені за методом пазів кріплення.
- 1921 – «Площині, що відбивають світло» – композиція, виконана з однакових за розміром різних геометричних фігур, були пофарбовані срібною фарбою і підвішених до спеціальній рамці.
- 1921 – «За принципом однакових форм» – серія робіт із складених у різні фігури однакових дерев’яних брусків. В кожній фігурі було використано відмінне від інших побудова брусків.
Діяльність фотографа
Фотографічні роботи Родченко являють собою зразок першої радянської фотографії, створеної за допомогою технології пост-обробки і фотоколажу. Олександр Михайлович працював у жанрі психологічного фотопортрета. Він приділяв велику увагу висвітленню обличчя людини та емоційної складової його погляду.
Також Родченко першим здогадався використовувати техніку фотомонтажу при оформленні книг. Яскравим прикладом є його робота, виконана для Володимира Маяковського, який згодом став великим другом художника.
З 1925 року майстер починає виставляти свої роботи в різних художніх галереях, представляючи відразу серії фотографій:
- 1925 – «Будинок на Мясницькій» – серія робіт, присвячена унікальному будівлі на Мясницькій вулиці, яке Родченко фотографував при різному освітленні протягом року.
- 1926 – «Будинок Моссельпрома» – аналогічна за виконання робота, відняла, однак, набагато більше часу у художника.
Робота з урядом
Радянський уряд високо цінувало картини Олександра Михайловича Родченко, і в 1933 році художник увійшов до складу загону творчих людей, таємно спрямованих на будівництво Біломорканалу. Метою групи було «освітлення будівництва в позитивному ключі». У завдання Родченко також входило облаштування фотолабораторій у філіях Гулагу.
Художник блискуче виконав свою роботу, зробивши близько двох тисяч фотографій, і саме його знімки були використані при оформленні книги про будівництво Біломорканалу, яку написав колектив письменників на чолі з Максимом Горьким.
Дизайн і реклама
Картини Родченко активно використовувалися в якості обкладинок різних літературних і театральних журналів. Сам художник неодноразово виступав автором оформлення того чи іншого видання, наприклад, Олександр Михайлович на постійній основі працював з журналом «СРСР на будівництві», часто ілюструючи статті своїми фотографіями.
Також художник брав участь у створенні великої кількості рекламних афіш для радянського цирку. У 1938-1940 роках їм було створено велику кількість рекламних колажів та інших робіт на цю тему.
Авторський стиль
Індивідуальний художній стиль майстра виявлявся, насамперед, в постійному прагненням до нового, незвіданого. Не випадково картини Олександра Родченко з назвами на кшталт «Абстракція» або ж «Безпредметна композиція» відображають, перш за все, знаходження автора в процесі пошуку. Родченко сам не до кінця усвідомлював, що ж він шукає в мистецтві, і саме завдяки цьому стану з-під його пензля виходили геніальні роботи.
