Церква прославила Віфлеємських немовлят як перших мучеників за Христа. І нині перебувають вони в Царстві Небесному поряд з Тим, за кого зазнали невинні страждання. Там, де нема для них ні печалі, ні смерті, є тільки вічна радість і вічне життя. Дай Бог і нам сподобиться цих небесних чертогів.
Євангельська історія
Немовляті Ісусу, коли він народився, не знайшлося місця серед людей. І він лежав у яслах біля худоби. Христос же, довгоочікуваний Місія, прийшов не земне держава заснувати, а піднести людей до Небесного Царства.
Коли з’явився на світ Спаситель, царем Іудеї був злий і жорстокий цар Ірод. І хоча він не був юдеєм, йому незаконно вдалося зайняти трон. І ось одного разу до нього дійшла звістка, що в світі цім з’явився законний спадкоємець царя престолу.
Претендент на трон
Страх і трепет объяли Ірода. В серці у нього все більше накопилася злоба, і він почав будувати підступні плани. Одного разу його осяяла воістину сатанинська думка. Спішно зібрав Ірод всіх первосвящеників, книжників народних і поставив їм одне єдине питання: «Де Христос має народитися?». Вони ж відповіли йому: «У Віфлеємі іудейському».
Отже, Ірод дізнався те місце, де народився претендент на трон. Тепер же його стали цікавити питання з приводу того, коли це відбулося, тобто скільки Йому зараз років? У первосвящеників питати про це толку було мало. Тоді він вирішив розшукати волхвів, які говорили, що їм явилася якась провідна зірка і вони слідують за нею, щоб поклонитися Божественній дитині.
Волхви
Ірод відразу ж послав варту, щоб у що б то не стало привести волхвів. На це багато часу не знадобилося. Волхви, не підозрюючи нічого лихого, прийшли і серцево розповіли Іродові про те, коли з’явилася зірка на сході.
Ірод став проводити розрахунки. Зірка, за твердженням волхвів, що з’явилася кілька місяців тому. Та плюс ще, вони могли помилитися і не відразу її помітити. І цілком можливо, вона з’явилася тоді, коли немовля вже народився і зміцнів. Вся ця арифметика привела його до висновку, що Дитина може бути віком до двох років.
Підступні розрахунки
Отже, всі отримані відомості, що ж залишається? Сама справа та таке жорстоке і кровожерна, подібного якому досі не було в історії.
Ірод, приховуючи свої справжні наміри, лукаво сказав волхвам, щоб вони пішли і ретельно розвідали про немовля, і коли знайдуть, сповістили його про це, і тоді він піде і вклонявся Йому.
Але волхви, одержавши уві сні одкровення не стали повертатися до Ірода, а вчинили поклоніння народженому Христу і, минаючи Єрусалим зовсім іншими шляхами вирушили в свої країни.
Помста Ірода
Ірод так і не дізнався, де ж знаходиться Божественне дитя. Він страшенно розгнівався і послав повбивати усіх немовлят у Віфлеємі і в усіх межах від двох років і молодше.
І сталося великий злочин – весь Вифлеєму і його околиці наповнилися криками й голосіннями, бо пролилася кров 14 000 невинних дітей.
Але Христа Іродові знайти так і не вдалося. Святе сімейство, отримавши звістку від Ангела, втекла до Єгипту.
Злодійства Ірода
Гнів Ірода був страшний, він обрушився і на благочестивого праведника Симеона Богоприїмця. У храмі, взявши народженого немовляти Христа в руки, старець всенародно засвідчив про явище довгоочікуваного Месії. Незабаром Симеон відійшов до Господа. Але Ірод не захотів, щоб його достойно поховали.
Потім за наказом царя Ірода був жорстоко убитий і священик Захарія, якого закололи між жертовником і вівтарем. Все це сталося через те, що він не вказав воїнам царя на місце знаходження його сина Івана – майбутнього хрестителя Ісуса Христа.
Незабаром гнів Божий покарав і самого царя Ірода. Його спіткала страшна хвороба – він помер від того, що його живцем з’їли хробаки.
Але перед своєю смертю він встиг довершити ще кілька злочинів. Він убив кілька первосвящеників і книжників юдейських, свою дружину Мариамну і трьох своїх синів, рідного брата, а також сім десятків найдавніших чоловіків, членів Синедріону.
Святі мученики немовлята Віфлеємські. Сенс страждань
Вперше епізод із побиттям немовлят був описаний апостолом Матфеєм в Євангелії. Коли вперше знайомишся з цієї новозавітної історією, відразу охоплює якийсь страх і жах. І мимоволі виникає питання про сенс страждань і смерті Віфлеємських немовлят.
Перед Богом ніякі страждання не залишаються безглуздими. Про це йдеться і в численних свідченнях, описаних у Святому Письмі. Про це говорять життя людей, постраждалих в цьому світі з різних причин, наведені в приклад у цій книзі. Не завжди зрозумілий промисел Божий про людину і світ. Неможливо усвідомити і побачити відразу в одну мить, що все направлено на благо всього світобудови.
Перші мученики
Незрозумілими видаються і страждання святих Вифлеємських немовлят перших мучеників, невинна кров яких була пролита за Спасителя світу. А адже вони стали мучениками абсолютно несвідомо і в цьому, звичайно ж, є певний Промисел Божий.
Слово «мученик» з грецької перекладається як «свідок». Після Хресної Жертви Господа стражданнями за Нього стає свідоцтво віри. Тоді що сказати про постраждалих праведників Старого Завіту, які постраждали за Істинного Бога до Його пришестя, або про Вифлеємських немовлят?
Поза всяким сумнівом, всі вони дуже важливі для Бога і нітрохи не менше новозавітних. Різниця лише в тому полягає, що Христос приніс Себе в жертву на Хресті і тим самим звільнив від гріха, прокляття і смерті після їхнього життя на землі.
Прикладів мучеництва дуже багато, і умовно вони поділяються на дві групи: мучеництво без варіантів (за необхідності) і мучеництво вибору.
У першому від подвиг мученика вимагають зречення від Христа, щоб продовжити своє життя на землі, або визнати Його як Месію і постраждати за віру, віддавши життя. У другому до подвигу мучеництва відносяться ті випадки, коли людина приймає страждання політичних і релігійних цілей, коли необхідно прибрати своїх опонентів.
Невинна жертва
Так сталося і з царем Іродом. Коли він дізнався про новонародженого Царя Юдиного, став побоюватися того, що незабаром позбудеться свого трону. Тому й послав воїнів побити дітей від двох років і нижче у Віфлеємі і в його окрузі, яких виявилося близько 14 000.
Ірод не знав, де саме в той час перебував Ісус, але хотів таким чином у числі невинних страждальців побачити і новонародженого Христа.
Вибору у цих немовлят не було: вони ще не усвідомлювали життя, тому їх і не питали, вони вибирають шлях мучеництва чи ні. Але саме таким був їх шлях у Царство Небесне.
За свої великі злодіяння цар Юдейський поніс покарання Боже: на його тілі з’явилися гнилі рани, а поруч не було ні одного співчуває її горю людини. Але й будучи вже смертельно хворим, він сіяв зло і наказав вбити родичів і свою сім’ю, вбачаючи в них суперників на престол.
Тлумачення Іоанна Златоустого
Святитель Іоанн Златоуст про попущении смерті невинних, безгрішних немовлят каже, що смерть їх була, як якщо б у тебе взяли кілька мідних монет і дали замість золотих. Така людина ніколи б не відчував себе скривдженим, а навпаки – вважав би добродійником того, хто дав золоті монети.
Під мідними монетами мається на увазі наше життя земне, яка завжди закінчується смертю. А золото – це вічне життя, яку дарує нам Господь.
За кілька миттєвостей мученицьких страждань немовлята отримали ту блаженну вічність, яку святі досягали працями і подвигами всього свого життя.
Печера
Вифлеємські діти стражданнями своїми відкрили таємничу двері в Царство Небесне. А після наслідували вічне життя в сонм Ангелів.
В Палестині, у місті Віфлеємі, недалеко від храму Різдва Христового, у печері знаходяться мощі Віфлеємських немовлят, тих самих святих мучеників, убієнних воїнами царя Ірода. Ця печера входить в систему численних підземних поховань, розташованих в районі храму Різдва.
У самому її низу розташована невелика катакомбна церква IV століття. Це один з найдавніших престолів, збережених у цьому місті.
Антоній Новгородец роз’яснив, що половина мощей була вивезена в Константинополь, а половина залишилася у Вифлеємі. Туди стікаються сотні віруючих.
Храм немовлят віфлеємських. Парнас
В історичному районі Петербурга, в північній його частині, збудували новий храм. Його назвали на честь Віфлеємських немовлят. Він будувався два роки і розрахований на 200 осіб.
Будівництво почалося з невеличкої каплички, побудованої в 2012 році. Потім за проектом однієї місцевої мешканки почали будувати тут церква, яка була завершена в травні 2016 року. У той же рік парафіяни зазначили в ньому Великдень, і Храм немовлят Вифлеємських знову був закритий для завершення робіт по внутрішньому оздобленню. У 2017 році його відкрили і вже свято Різдва відзначали саме в ньому.
Число мучеників-немовлят
У переказі зазначено, що немовлят було 14 000, а ось в Євангелії цього числа немає. Чи має це якесь значення? Ясна річ, у такому невеликому місті, як Віфлеєм, і його окрузі навряд чи знайшлося б така кількість дітей від двох років і молодше.
Звідси стає зрозуміло, що число 14 – символічне і говорить про масовість скоєного вбивства. Взагалі, число 14 дуже часто зустрічається у біблійній традиції: у Рахіль було 14 дітей, в родоводі Ісуса Христа зустрічається 14 пологів від Давида до переселення у Вавилон і 14 після переселення з Вавилону до Христа і далі.
Пам’ять про побиття у Віфлеємі немовлят християни стали здійснювати вже у другому столітті. Ось тоді, найімовірніше, і було позначено це число. Але з іншого боку, 14 – це двічі по 7. А ця цифра виражає ідею святості і закінченості.
Тому можна припустити, що число 14 000 швидше досить умовне, метафорична. Воно вказує на подвійну винятковість події кровопролиття, непередавані розміри страждання.
У день вшанування вбитих немовлят – 11 січня – православні моляться про запобігання абортів. Жінки, які цей гріх коли-небудь зробили, приносять покаяння. В цей день служба відбувається під читання молебню, акафіста, канони і молитви Вифлеємським немовлятам.
Гріх аборту
Ікона Віфлеємських немовлят є певним літургійним символом і знаком руху в захист ненароджених дітей. Православна церква вважає, що аборт не просто якесь аморальне дію. Це вбивство, що вважається свідомим, а значить, смертельний гріх, що вимагає тривалого покаяння, навіть якщо він здійснений за незнання. Людська істота було вбито до його хрещення, а за нехрещених молитися не можна, і тому ненароджені немовлята позбавлені церковного поминання і відспівування.
Аборт не може не позначитися на сімейному благополуччі, на фізичному і психічному здоров’ї подружжя, тому що існує духовний закон життя побудови сім’ї, яка не може бути побудована на крові невинно убієнних малюків.
Перед іконою мучеників немовлят Вифлеємських замолюють гріхи вбивства дітей. День пам’яті з малого престольного свята став днем покаяння матерів, які вчинили коли-небудь страшний гріх проти своїх дітей. В цей день проводяться акції в захист ненароджених дітей.
