Обґрунтування
Представляючи свої ідеї герменевтики, Фрідріх Шлейермахер передбачає кілька причин, по яких мовна інтерпретація повинна доповнюватися психологічної. По-перше, ця необхідність випливає з глибокої мовної та концептуально-інтелектуальної самобутності індивідів. Ця особливість на рівні окремих осіб призводить до проблеми лінгвістичної інтерпретації, полягає в тому, що фактичне використання слів, доступних для доказу, зазвичай буде відносно невеликим за кількістю і поганим по контексту.
Цю проблему має допомогти вирішити звернення до авторської психології, надаючи додаткові підказки. По-друге, звернення до психології автора також необхідно для усунення неоднозначностей на рівні лінгвістичного значення, що виникає в певних контекстах (навіть тоді, коли став відомий діапазон значень, доступних для аналізованого слова).
В-третіх, щоб повністю зрозуміти лінгвістичний акт, потрібно знати не тільки його, але також те, що пізніші філософи називали його «иллокутивной силою» або наміром (полягає в тому, яку намір здійснює: повідомлення, спонукання, оцінку тощо).
