Велика Вітчизняна війна, відома славними подвигами російського народу, залишила нам безліч великих і знакових імен. Однак багато з цих імен були незаслужено забуті, не пройшовши випробування часом. До них належить і ім’я генерала Смирнова. Завдання нащадків – зробити так, щоб їх славетні предки навіки залишились у пам’яті майбутніх поколінь. І ця стаття є маленьким внеском у таку нелегку справу.
Генерал Смирнов: біографія
Андрій Кирилович Смирнов народився в Санкт-Петербурзі, в простій пролетарської сім’ї. За мірками того часу йому пощастило, адже він жив у столиці – самій серцевині Російської держави. З дитинства йому довелося на власні очі побачити, що таке виснажливий ручна праця. Дата народження генерала Смирнова – 27 серпня 1895 року.
Батько майбутнього генерала був заводським робітникам, мати – домогосподаркою. Батьки хотіли кращого майбутнього для свого сина, бо віддали його у військове училище, щоб забезпечити йому яку-ніяку військову кар’єру. Однак у 1914 році почалася Перша світова війна, і майбутній генерал Смирнов потрапив офіцером на фронт. Так і почалася славна, але недовга історія його подвигів.
Перша світова війна
Будучи блискучим поручиком, Андрій Кирилович був швидко помічений командувачами свого штабу і відправлений на короткий підвищення кваліфікації у Володимирське військове училище. Після цього йому доручили командувати ротою, і він блискуче впорався з цим завданням.
Війна розбитих надій
Перша світова війна не виправдала очікувань патріотично-налаштованих російських людей. А адже майбутній генерал Смирнов належав саме до їх плеяді. Про його діяльність на фронті Великої війни відомо зовсім небагато, але з того, що ми знаємо про війну та її учасників, а також про характер і долю цієї людини, можна зробити певні висновки. По всій видимості, він незабаром розчарувався в країні, якою клявся служити вірою і правдою, а тому приєднався до набирають силу на фронті соціал-демократичних організацій.
Громадянська війна
До кінця війни засяяла зірка Леніна, знову повернувся в Росію. Йшов 1917 рік, війна була виграна, але на Східному фронті цього чомусь не відчувалося. Російська імперія була в глибокій політичній кризі, що завершився відреченням Миколи II від престолу і поширенням Тимчасового уряду на чолі з Керенським. Наближалося щось страшне і грандіозне.
Вперше прочитавши на напівпідпільних військових буклетах записи промов Леніна, виголошених перед Державною думою, майбутній генерал Смирнов зрозумів, що саме з цією людиною пов’язано не тільки майбутнє Росії, але і його власна доля. Він вступив в РСДР, незабаром перейменований у ВКП(б), і його вибір виявився вирішальним. Через деякий час вся верховна влада в країні опинилася в руках більшовиків, Росія вийшла з Першої світової війни, але спалахнула нова, куди більш жахлива війна – Громадянська.
У 1918 році став командиром батальйону Червоної армії. Зі своїми людьми він пройшов крізь вогонь облоги Царицина, холод Крижаного походу, фатальні будні боїв під Смоленськом і всі можливі жахи братовбивчої Громадянської війни, залила кров’ю всю Росію. Але для молодого воєначальника все складалося досить непогано. Спершу його підвищили до командира полку, а потім призначили в його розпорядження цілу бригаду. Тому до 1922 року – року закінчення Громадянської війни – він був переможцем у всіх відносинах.
Між двома війнами
У генерала Смирнова була можливість забути про криваві військових походах і вийти на пенсію, мирно проживши залишок днів у рідному Ленінграді. Але він вирішив присвятити війні все своє життя. У 1922 році він з легкістю закінчив Вищі академічні курси і став помічником командира дивізії, а в 1927-му, закінчивши Військову академію імені Фрунзе, отримав в своє розпорядження цілий відділ Штабу РККА. Таким чином, молодий ще виходець з петербурзької робочої сім’ї влився у військову еліту нової Червоної імперії. Переживши сталінську Велику чистку, до початку Великої Вітчизняної війни він був уже начальником Харківського військового округу.
Велика Вітчизняна війна
Нова війна почалася дуже раптово. Над руською землею знову засвистали кулі, загуркотіли мотори танків і інших убивчих машин, грунт скопували вибухи смертоносних бомб. А генерал Смирнов, отримавши посаду командира 18 армії Південного фронту, одним з перших потрапив у ряди сміливців, які взяли зупиняти блискавичне німецький наступ. 8 жовтня 1941 року він загинув у бою з загарбниками, так і не зумівши покрити своє ім’я славою Жукова, Рокосовського або Баграмяна. Але історія не забуде.
Фото генерала Смирнова і його регалії читач може побачити перед першим підзаголовком цієї статті.
