Друга світова війна
У 1939 році Йодлю присвоюється звання генерал-майора. Він бере участь у розробці й допомагає планувати найбільш великомасштабні операції нацистів, наприклад такі, як напад на Норвегію (операція «Везерюбунг») і вторгнення до Польщі (операція «Вейс»). Фюрер високо цінував його військовий геній і прислухався до свого відданого воєначальникові. З усього наближеного до Гітлера оточення тільки німецький генерал Йодль міг дозволити собі активно доводити свою точку зору на яку–небудь операцію, якщо вважав, що його позиція з цього питання більш виграшна, ніж позиція фюрера.
Але іноді і він перегинав палицю – все ж Йодль був більше військовим, ніж дипломатом. Одне з перших розбіжностей з Гітлером довелося на літо 1941 року. Будучи талановитим стратегом, Йодль наполягав на перекидання всіх сил для захоплення Москви. Фюрер вважав, що важливо захопити саме в цей період Ленінград для деморалізації радянських громадян. В результаті частина військ від Москви була відтягнута» на інший напрямок. Час показав правоту Йодля – розпочате 2 жовтня наступ на Москву не вдалося, Ленінград також не впав.
Друге серйозне розбіжність стосувалася ситуації на Кавказі. Наступ на Кавказький регіон Йодль вважав спочатку провальним і настійно радив фюреру кинути всі сили на взяття Ленінграда. Але Гітлер нікого не чув – він вимагав негайно взяти Кавказ
Ще відомий випадок, коли Альфред зробив активну спробу заступитися перед Гітлером за опального генерала Франца Гальдера і фельдмаршала Вільгельма Ліста. Ця спроба «не за рангом», що збіглася за часом з низкою невдач на Східному фронті, помітно охолола відносини між фюрером і його «вірним псом». Є свідчення, які підтверджують, що Гітлер планував навіть замінити Йодля на генерала Фрідріха Паулюса, але з маленькою обмовкою – коли Паулюс візьме Сталінград. Як показує історія, цьому не судилося збутися, і Йодль залишився на своєму місці.
При цьому, незважаючи на прохолоду у відносинах, військовий стратегічний геній Йодля оцінюється як і раніше високо. Підтвердження цьому – чергове підвищення і нове звання: з січня 1944 р. Йодль – генерал-полковник.
20 липня 1944 на фюрера було скоєно невдалий замах. Чотири людини загинуло, сімнадцятеро отримали поранення. Поранення отримав і сам Йодль. Саме ця подія знову зблизила фюрера і його вірного слугу
Хоча для Йодля вже після Сталінграда було ясно, що перемогу в цій війні їм не здобути, він все одно залишався з фюрером до кінця. Будучи далекоглядним військовим, він розумів, що це тільки питання часу, але від Гітлера не зрікся. Альфред Йодль, генерал вермахту, саме так розумів відданість.
