Елювіальні грунти: особливості будівництва та класифікаційні показники

Які можуть мати ознаки

Елювіальні грунти — це пласти, при оцінці стану та ступеня придатності яких до будівництва зазвичай звертають увагу:

  • на коефіцієнт выветрелости (Kwr);
  • коефіцієнт швидкості вивітрювання (Kcb);
  • опір одноосному стиску (Rc);
  • коефіцієнт размягчаемости у воді (Ksop).

Перший показник при цьому визначають як відношення щільності елювію до щільності материнської породи. При визначенні Kcb показник обсягу вивітрених порід поділяють на площу шару. Ksop визначають як відношення межі міцності ґрунту в зонах стиснення зразків в повітряно-сухому і водонасиченому стані. У цьому плані, у свою чергу, розрізняють ґрунти:

  • размягчаемые з Ksop менше 0,75;
  • неразмягчаемые з Ksop більше 0,75.

Також при оцінці стану ґрунтів геологи виділяють в них зони з різними властивостями і складом, а також роблять прогнози інтенсивності і швидкості процесів вивітрювання при копанні котлованів і виїмок.