Розмова з собою, або що робити далі…
У першу чергу потрібно дати собі трохи часу на те, щоб усвідомити, що відбувається, а вже після прийняти те, що колишнім відносинам кінець. У цей момент в голову можуть приходити різні ідеї, спонукають до здійснення якихось дурниць, які найчастіше зводяться до двох речей: викликати жалість і помститися. Важливо тримати себе в руках і не йти на поводу у власних емоцій, так як їх наслідки можуть стати незворотними.
Ні, не відносинам у цілому, а саме до того, щоб раніше. Якщо чоловік заявив про розлучення, значить, він досяг точки кипіння і прийняв для себе рішення, а це значить, що його протягом певного часу щось не влаштовувало. Тому не важливо, чи буде збережено сім’я чи все-таки доведеться розлучитися, необхідно зрозуміти, що призвело до кризи. Часом тільки в цей момент жінка починає розуміти, що вона раніше робила не так, і дуже часто доходить до думки, що вона змогла б зробити, щоб виправити поточний стан речей.
За твердженнями практикуючого сімейного психолога Тетяни Михеєнко, кожна жінка повинна зробити все можливе, щоб такий хворий і кризовий момент пішов їй на користь. На перший погляд, важко уявити, як може піти на користь те, що ось-ось зруйнує життя. Психолог каже, що не потрібно (навіть наодинці з собою) звинувачувати чоловіка за те, що він «вкрав кращі роки життя» або «зіпсував життя», це лише посилить негативні емоції. Однак потрібно дати їм вихід, і кращий помічник в такій ситуації — сльози. Краще добре виплакатися наодинці, а коли стане трохи легше, почати будувати подальший план дій.
