Чим дихає наша духовна сутність? Як зябра у риби для повітря, фібри душі – це шляхи для енергії

Порівняння з фізичною сутністю

Фібри душі часто порівнюють з нервами. Мозок (сила духовна) – це центр, з нього походить світло чи темрява у наш реальний світ. Таке уявлення допомагає краще зрозуміти механізм роботи шляхопроводів енергії.

Звідси можна простіше описати вираз «ненавидіти всіма фібрами душі». Значення полягає в тому, що через ці нерви або містки людина спрямовує енергію в реальний світ. Тобто він є творцем добра і зла в цьому світі.

Внутрішні прагнення і переживання є фібрами душі. Ми можемо тягнутися до світла, до знань, добра чи зла через наші духовні зв’язки. Жива істота здатна відчути іншу потойбічну сутність саме через фібри.

Розуміння світу без слів

Фібри душі допомагають сприймати світ на чисто інтуїтивному рівні без спілкування з іншими людьми. Людина здатна чути шум моря, шелест листя, спілкуватися зі звірами і птахами через фібри душі. Через них кожен відчуває незрозумілий поклик до чогось світлого, нескінченному.

Призначення життя неможливо усвідомити. Тільки через фібри душі можна прийняти вселенський сенс існування, знайти щастя і спокій. Протікає по них енергія може бути настільки потужною, що вона розірве плоть.

Саме тому для набуття віри потрібна тривала підготовка. Ченці усамітнюються в глушині, щоб налагодити зв’язок з Богом. Вона ж можлива тільки через фібри душі.