Фактори ризику симфизита
Сприяють розвитку патологічного стану (розбіжності кісток лонного зчленування більше фізіологічної норми) сидячий спосіб життя і великий набір ваги при вагітності, травми тазу в минулому, крупний вага і розмір голівки плоду (більше 4 кг), численні пологи, симфизит під час минулих вагітностей, значне навантаження на організм майбутньої мами (робота, пов’язана з фізичною напругою, інтенсивні заняття деякими видами спорту), спадкові захворювання суглобів і кісток, наприклад, дефект колагену, що призводить до надмірної рухливості суглобів.
Патологічне розбіжність кісток
Симфизит (МКБ – 10 патологія відноситься до класу 000-099, блоку 020-029, групі 026.7) у половини вагітних жінок з’являється як варіант норми і проявляється незначними неприємними відчуттями. Але якщо це стан значно погіршує якість життя майбутньої мами, то мова може йти про патологічному розходженні лонного зчленування. Фізіологічною нормою вважається розбіжність кісток до 5-6 мм. Симфизит першого ступеня діагностується при розходженні на 6-8 мм, другого ступеня — на 8-10 мм, третього ступеня — більше 10 мм.
