Засади формування
Можна виділити наступні методи амортизаційної політики компаній:
1. Політика і вибір джерел виділення фінансових коштів.
Досліджувана категорія повинна ґрунтуватися на зв’язку з фінансовою стратегією і накопичення капіталу щодо вибору джерела фінансування засобів. Всі джерела інвестицій поділяються на внутрішні і зовнішні. Вони цілком залежать від сфери роботи організації, її матеріального становища, можливостей фінансування за рахунок власних ресурсів, постійного доходу і рівня амортизації.
Зараз на підприємствах майже завжди вживаються власні і позикові ресурси в якості джерел фінансування.
Поєднання амортизаційної політики зі стратегій створення грошового капіталу полягає у виборі джерел. В даному випадку впровадження позикових коштів найменш прибутково. Краще всього застосовувати свої капітали, не враховуючи зносу та амортизації. Перевагою амортизації як джерела фінансування інвестицій є наступні причини:
- ступінь доступності для організації;
- рівень витрат (списання амортизації – інвестиційний ресурс, який не має цінності і є «безкоштовним» для компаній).
2. Політика і планування інвестицій.
У ході формування амортизаційної політики основною умовою має бути розгляд дій, які пов’язані з плануванням та управлінням списаннями амортизації, їх перевтіленням в джерело інвестицій. Наслідком цього стає зростання грошових потоків компанії.
Даний підхід передбачає, що формування амортизаційної політики буде проводитися в більш тісному зв’язку з елементом грошової політики, а конкретно з інвестиціями. Складання грошових потоків інвестиційного проекту проводять з урахуванням різних джерел фінансування, способів амортизації, а також визначення термінів для основних засобів.
Ці відносини спрямовані на створення інвестпроектів для намічених майбутніх інвестицій.
Цей підхід вимагає рішення наступних задач для компанії:
- позначення актуального циклу проекту, який буде цілком збігатися з періодом використання продукту;
- вибір джерел інвестування коштів;
- визначення способів розрахунку амортизації.
Більш принциповим, виходячи з переконань збільшення рівня інвестиційного потенціалу фірми, є вибір малого строку використання основних засобів і переважне впровадження способів прискореної амортизації.
3. Політика і формування, розподіл доходу.
Формування амортизаційної політики підприємства має відбуватися в тісному зв’язку зі стратегією формування доходів та їх розподілом. Вона є результатом визначення рентабельності компанії.
Списання амортизації, включену в собівартість продукції, що безпосередньо впливає на прибутковість фірми. У підсумку способи прискореної амортизації є більш прибутковими, з інвестиційної точки зору, вони дозволяють списувати істотно величезну частину активів у початковий період їх використання, одночасно нарощують промислові витрати і, таким чином, негативно впливають на характеристики рентабельності. Падіння абсолютних характеристик доходу може призвести до зниження прибутку компанії.
Реалізація елементів амортизаційної політики проводиться на базі підготовчого дослідження фінансового становища і при визначенні більш оптимальних співвідношень доходу і рентабельності фірми.
