Далеко не всі знають, що в Росії існують вітчизняні комп’ютери. “МЦСТ” – це єдина фірма, яка успішно займалася випуском такої техніки ще в часи Радянського Союзу. Історія вітчизняних комп’ютерів почалася в далекому 1948 році. Сьогодні ми розглянемо, які обчислювальні пристрої були розроблені в нашій країні. Ця інформація буде дуже корисною і цікавою.
“МЭСМ”
Перший вітчизняний персональний комп’ютер був створений в Українській РСР основоположником радянського комп’ютеробудування Сергієм Олексійовичем Лебедєвим.
У 1944 році він очолив інститут енергетики АН УРСР, який спеціалізувався по таким напрямкам, як електротехнічне і теплотехнічне. Саме тут Лебедєв зайнявся в 1948 році створенням першого вітчизняного комп’ютера.
Розміри цього агрегату були досить значні. Перший вітчизняний комп’ютер займав величезну площу – цілих 60 квадратних метрів. Незважаючи на такі габарити, назва йому було дано таке: Мала електронна лічильна машина “МЭСМ”. Вона виробляла рекордні в ті часи три тисячі лічильно-обчислювальних операцій на хвилину.
Характеристики МЕСМ:
- Двійкова система фіксації крапкою перед старшим розрядом при системі рахунки.
- 17 розрядів.
- Ємність ОЗП склала 63 команд і 31 число.
- Об’єм пристрою схожий з системою ОЗП.
- Трехадресная система команд.
- Система могла вирішувати такі завдання: чотири елементарні операції, зсув, порівняння з урахуванням знака. Також вона могла передавати управління і зчитувати числа з магнітного барабана.
- Введення даних здійснювався за допомогою системи програмування.
- Моноблочний пристрій паралельного дії на тригерних клітинках.
Дана техніка займало дуже багато місця і мала істотні енерговитрати. Наступні моделі були вже більш компактними і економічними в плані енергоспоживання.
ЕОМ серії «М»
Але не тільки Лебедєв був першим, хто створював подібну техніку. В історії вітчизняних комп’ютерів зустрічаються такі імена: Кржижановский, Ісаак Брук і Башир Рамеев. Саме вони в 1948 році в Москві подали заявку в патентне бюро на реєстрацію ЕОМ. На жаль, машина багато в чому поступалася комп’ютера Лебедєва. Вона виконувала лише 20 операцій в секунду (у Лебедєва 50). Однак величезною перевагою стали її габарити і споживання. На відміну від “МЭСМ”, комп’ютера необхідно було 8 кВт і займав він лише 5 квадратних метрів.
У 1952 році випускається модель М-2. Продуктивність даної техніки творці збільшили в сто разів, але і площа зросла до 20 квадратних метрів. Однак серійно випускати дану модель не стали.
«Крихітка» – так прозвали третій вітчизняний комп’ютер. Його площа становила всього 3 квадратних метра, але виконувати дана техніка могла набагато менше свого попередника (30 операцій в секунду). Цього вистачало для багатьох завдань, тому була випущена невелика партія «Крихіток».
«Стріла»
Створенням вітчизняного комп’ютера займався і Юрій Василевський в Москві. Під його керівництвом сконструювали комп’ютер «Стріла». Перший зразок з’явився в 1953 році. Агрегат виявився настільки успішним, що негайно почали його серійне виробництво. «Стрілу» можна було зустріти як в МДУ, так і в Академії наук СРСР, навіть у багатьох міністрів.
На відміну від своїх попередників комп’ютер Базилевського виконував 2 тисячі операцій за одну секунду, але при цьому займав площу 300 квадратних метрів і споживав 150 кВт енергії.
БЭСМ
“МЭСМ” – не єдине творіння Лебедєва. У 1952 році його переводять до Москви, де він зайнявся створенням більш вдосконаленого вітчизняного персонального комп’ютера. За основу був узятий старий прототип. Новий агрегат став одним з найуспішніших проектів в історії комп’ютеробудування СРСР. Назвали його “БЭСМ”.
Він виконував 10 тисяч операцій в секунду і споживав 35 кВт. Ця техніка була створена спеціально для полегшення роботи вчених і дослідників та проводила розрахунки різної складності.
Друга серія комп’ютерів була створена спеціально для серійного виробництва. Число операцій, які вони виробляли, склало 20 тисяч в секунду. Саме дана модель заклала основу для створення військових комп’ютерів.
«Київ»
Після від’їзду Лебедєва в Москву його лабораторію очолив Б. Р. Гнєденко. Під його керівництвом починає створюватися агрегат «Київ». Одним з впроваджень у даному комп’ютері став адресну мову, якими всі користуються і зараз.
У 1956 році лабораторію очолив Віктор Михайлович Глушков. Саме він завершив розробку «Києва» і ввів його в експлуатацію.
Завдяки розробці «Києва» з’явилося перше дистанційне керування. Випробування було проведено на відстані 500 кілометрів. Крім того, комп’ютер брав участь у розробці штучного інтелекту, розпізнавання простих геометричних фігур, автоматизації синтезу функціональних схем і моделюванні автоматичного розпізнавання букв і цифр. Цей пристрій мало об’єм 512 слів, його обчислювальні функції збільшилися в 300 разів у порівнянні з “МЭСМ”.
Особливості обчислювальної машини «Київ»:
- Комп’ютер мав асинхронним принципом передачі між функціональними блоками.
- Можливий був введення в десятковій системі числення і виведення чисел.
- Кілька блоків пам’яті.
- Пасивне запам’ятовуючий пристрій з набором констант і підпрограм елементарних функцій.
Радянські ЕОМ, розроблені в 50-х роках
У 1955 році вчений-винахідник Б. В. Рамеев в Пензі створив новий агрегат «Урал-1». Проект був менш витратним, проте досить габаритним. Потужність споживання – 10 кВт. Випуск продовжували до 1961 року. Ці комп’ютери встановлювали в конструкторських бюро і на «Байконурі».
«Дніпро»
Наступним етапом у розвитку комп’ютеробудування стало створення «Дніпра». Роботи велися всього три роки. У 1961 році всі промислові підприємства були оснащені ЕОМ.
Дану модель оцінили дуже високо. Саме вона відстежувала більшість експериментальних космічних польотів у 1972 році. Також дана модель стала експортуватися за кордон.
«Дніпро» мав наступні характеристики:
- Двухадресная система команд з двійковою системою обчислення.
- Розмір – 35-40 квадратних метрів.
- 26 двійкових розрядів.
- 20 тисяч операцій додавання або віднімання за секунду, 4 тисячі операцій множення або ділення за одну секунду.
- Потужність споживання – 4 кВт.
«Промінь» і «СВІТ»
1963 рік став ще одним етапом удосконалення вітчизняного комп’ютеробудування. У Сєвєродонецьку створюється агрегат «Промінь». Його основна функція – проведення інженерних розрахунків будь-якої складності. Проте в серійне виробництво вийшли «Промінь-2» і «Луч-3». Вони відрізнялися наступними характеристиками:
- Система числення – двійково-десятковий.
- Обсяг ОЗП склав 140 слів.
- Металізовані перфокарти або піновий enter.
- Кількість миттєвих запам’ятовуються команд – 100.
- Система команд з 32 операціями.
- Потужність – 1000 елементарних задач за хвилину.
Слідом за «Променем» створюється модель «СВІТ». У 1967 році вона взяла участь в Лондонській виставці, де відома на той час компанія IBM придбала кілька вітчизняних комп’ютерів цієї серії.
Характеристика «Світу»:
- Двійково-десяткова система числення.
- Плаваючі та фіксовані коми.
- Розрядність і довжина розрахунків (обсяг пам’яті 4096 символів).
- Потужність – 1 000-2 000 операцій в секунду.
На відміну від інших обчислювальних машин, з комп’ютером «СВІТ» в комплекті вже йшла клавіатура.
«Ельбрус»
Ще один геніальний людина в компьютеростроении – В. С. Бурцев. Саме під його керівництвом була створена перша система ПРО (протиракетна оборона) і «Ельбрус». У 1980 році агрегат показав неабиякі результати, він міг виробляти вже 15 мільйонів операцій за одну секунду.
Всього було випущено три серії цієї моделі. «Ельбрус-3» був доведений до 1 мільярда операцій за секунду, його розробка завершилася в 1991 році. Система виявилася досить габаритної, до закінчення виробництва прототипу з’явилися більш економічні варіанти створення вітчизняних комп’ютерів.
Висновок
На даний момент характеристики сучасних комп’ютерів на порядок вище, ніж у перших радянських чи американських. Зараз БЕСМ, “МЭСМ”, “Ельбрус” вже давно не використовуються. Однак саме вони дали поштовх для розвитку у сфері електронно-обчислювальних машин.
