Валентин Пікуль: біографія, сім’я, бібліографія, екранізація творів

Нагороди письменника

Валентин Савович був визнаним письменником. Якого любили читачі та визнавала держава. Однак свої нагороди Валентин Пікуль отримував не тільки за творчість, але і за участь у Великій Вітчизняній війні. За роки життя їм було отримано:

  • Два ордени Трудового Червоного Прапора.
  • Медаль «За оборону Ленінграда».
  • Орден Вітчизняної війни II ступеня.
  • Орден Дружби народів.
  • Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..».
  • Медаль «За оборону Радянського Заполяр’я».
  • Валентин Савич Пікуль отримував грошові премії від держави. Першу він пожертвував постраждалим від землетрусу у Вірменії, а другу – в фонд госпіталю Прибалтійського військового округу. Третю премію за роман «Нечиста сила» письменник отримав посмертно.

    Критика творчості

    Книги Пікуля часто критикувалися за життя автора і продовжують критикуватися вже сьогодні. Найчастіше Валентина Савича закидають неточності історичних фактів і надмірної простоті їх подання читачу. Крім цього багато хто розглядає його романах занадто вульгарний стиль викладу. Деякі з прихильників лівих партій і навіть деякі дослідники по сьогоднішній день говорять про те, що твори Валентина Савича Пікуля є кон’юнктурними і були створені лише для угоди радянським властям.

    Особливо дісталося Пикулю за роман «Нечиста сила». З усіх боків на автора сипалися звинувачення в тому, що він спотворив історичні дані і моральний вигляд імператорської сім’ї. Критик, літературознавець і публіцист Валентин Дмитрович Оскоцкий говорив, що «Нечиста сила» – потік сюжетних пліток. А син Петра Столипіна писав, що за таку низькопробну наклеп Пікуль повинен відповідати не перед літературними критиками, а перед державним судом.

    Дискусії з приводу творів Валентина Савича не вщухають і по сьогоднішній день. Можна зробити висновок, що цей чоловік залишив свій слід в історії радянської літератури. Його неоднозначні, резонансні і де-то і спірні праці одних захоплювали, інших приводили в сказ, а треті і зовсім стежили за автором і підозрювали його в справах, які шкодять державі. Але напевно можна сказати тільки одне – твори Пікуля нікого не залишили байдужими.