Позиція Ейнштейна і догми детермінізму
Ейнштейн дотримувався такої позиції: всі випадковості і неточності – це наслідок недосконалості науки про квантах. Проте теорема Джона Белла знищувала догми досконалості точних обчислень. Сам вчений говорив, що в природі є місце таким незрозумілих речей, які не можна порахувати по одній формулі. У підсумку дослідники і фізики розділили науку на два світу:
У квантовій механіці теореми Белла передбачає вірогідність переміщення суб’єктів, а класична модель лише вказує напрямок руху. Але ніхто не говорив, що частинка не може змінити шлях, швидкість. Тому доведено і взято за аксіому: класика говорить, що частка буде в точці Б після точки А, а квантова механіка – про те, що після точки Б частинка може повернутися в точку А, перейти наступну точку, зупинитися і не тільки.
