Подвір’я російського скиту
Шанований нині одеський святий преподобний Гавриїл Афонський став упорядником паломницького центру в 1884 році. Крім молитов і церковних служб, насельники Свято-Іллінського Одеського чоловічого монастиря допомагали богомольцям правильно оформити документи для в’їзду в Грецію і Палестину, давали притулок, де люди набиралися сил після тривалого переходу, добирали місця на пароплаві.
Свято-Іллінський скит, що розташований на Афоні, був зацікавлений у залученні паломників, тому в 1884 році було вирішено придбати в Одесі будинок. Близько шести років у ньому жили мандрівники, яким всіляко допомагали монахи, по черзі приїжджали з Афону.
Але ченцям потрібен був храм, а місця для спорудження не було. У 1890 році Святійший Синод дозволив монастиреві придбати потрібну ділянку землі, на якому силами преподобного Гавриїла і насельників був побудований храм і корпусу для братії і пілігримів.
Розташувався Свято-Іллінський Одеський чоловічий монастир за адресою: вулиця Пушкінська, д. 79. Незабаром в обителі стали з’являтися послушники і ченці, потреба несення вахти афонськими жителями відпала. І лише засновник продовжував навчати братію і вирішувати поточні завдання подвір’я.
